Чинне сімейне законодавство не визначає умови, види і розмір відповідальності подружжя за невиконання або неналежне виконання ними шлюбного контракту. Тому при вирішенні цього питання необхідно виходити із загальних положень сімейного та цивільного законодавства, а також конкретних умов шлюбних контрактів, укладених сторонами.
Особлива складність при вирішенні питання про відповідальність пов'язана з деякою подвійністю природи шлюбного контракту. З одного боку, він являє собою різновид двосторонньої угоди (договору), що визначає його Цивілістичний характер, а з іншого - що укладають шлюбний контракт особи - це не просто контрагенти по угоді, а майбутнє подружжя, пов'язані між собою особисто-довірчими відносинами, що регулюються сімейним законодавством. У цьому контексті досить складно говорити про збитки, неотриманих доходи, що не-запланованих витратах та санкції за невиконання договору. Проте відсутність можливого примусового виконання та застосування заходів відповідальності за порушення умов шлюбного контракту позбавляло б його якостей юридично значимого документа.
Виходячи із загальних положень сімейного та цивільного законодавства, відповідальність за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту, як будь-якого іншого договору, являє собою міру впливу на відповідальне за порушення особа, покладання на нього несприятливих наслідків, передбачених законом або договором. Така відповідальність може наступати за наявності низки загальних умов, до яких відносяться: протиправність поведінки сторони в договорі; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведе - ням і шкодою, а також вина особи, яка порушила умови договору.
Протиправність у даному випадку виражається в невиконанні одним з подружжя взятих на себе за шлюбним контрактом зобов'язань та порушення у зв'язку з цим суб'єктивних прав другого з подружжя. Протиправність може виражатися як у формі дії (вчинення одним з подружжя угоди щодо розпорядження спільним майном на суму, що перевищує зазначену в шлюбному контракті), так і бездіяльності (ненадання одним з подружжя майна у спільну власність). При цьому важливо, щоб чоловік, який порушив умови шлюбного контракту, мав об'єктивну можливість діяти належним чином, однак здійснив упречного вид поведінки. Так як "в усіх випадках наявність можливості здійснити необхідну (діяти певним чином або не працювати) повинно бути необхідною ознакою протиправності." 1.
Особливо слід розглянути питання про шкоду, як умови відповідальності за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту. Під шкодою звичайно розуміють применшення якого-або майнового або особистого блага. При цьому майнова шкода може виражатися у вигляді прямого збитку (витрати, зроблені однією з сторін, втрата або пошкодження майна), а також неотриманих доходів {упущеної вигоди). Майнова шкода, як умова відповідальності за порушення умов шлюбного контракту, може бути розглянутий виходячи з цих загальних посилок.
Можна припустити, що шкода, що виникає при порушенні умов шлюбного контракту, найчастіше буде виражатися в неотриманні одним з подружжя будь-яких майнових благ, які він припускав отримати відповідно до умов шлюбного договору (упущена вигода). Найбільш типовим прикладом такого роду можуть служити випадки, коли один з подружжя не виконує взятої на себе обов'язки з передачі у спільну власність майна, зазначеного в шлюбному контракті. У результаті цього інший чоловік не отримує тих майнових надань, які були обумовлені сторонами. Порушення можуть бути іншого роду. Наприклад, один з подружжя уповноважив іншого чоловіка управляти своїм майном з правом його відчуження (продажу або міни), здачі в оренду тощо При цьому уповноважений чоловік робить угоди на явно невигідних для другого з подружжя умовах. У результаті майно продане або здане в оренду за значно нижчою ціною, ніж могло бути, обміняно на явно нерівноцінне за вартістю і т. д. При цьому потерпілий чоловік упускає свою вигоду, не отримує того майна, яке він отримав би при сумлінному виконанні іншим чоловіком його обов'язків за шлюбним контрактом.
У деяких випадках при невиконанні умов шлюбного договору діями одного з подружжя може завдаватиметься прямий збиток іншому дружину. Наприклад, уповноважений чоловік не виконує взятих на себе обов'язків з управління майном іншого чоловіка. У результаті відсутності належного догляду таке майно приходить в непридатність, втрачає свою цінність або гине.
Збиток може бути заподіяна дружину також у разі, коли чоловік чи жінка взяв на себе обов'язок надати у спільне користування сім'ї належну йому на праві власності дачу для спільного літнього відпочинку і не зробив цього. В результаті невиконання даного зобов'язання інший чоловік змушений був зат-ратить власні кошти на оренду дачі для літнього відпочинку дітей, тобто зробити витрати, не передбачені контрактом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання шлюбного договору буде наступати в разі, коли між протиправними діями одного з подружжя і шкодою існує необхідна причинний зв'язок. Причинний зв'язок розуміється в теорії права як такий зв'язок між явищами, при якій одне явище (причина) передує іншому (наслідку) і з необхідністю породжує його. Якщо ж протиправні дії одного з подружжя і наступив шкоди не свя-зани між собою необхідної причинного зв'язком, то відповідальність в цьому випадку наступати не буде. Наприклад, один з подружжя недобросовісно управляв майном іншого чоловіка (протиправність поведінки), однак майновий шкода виникла не в результаті цих дій, а внаслідок, наприклад, випадкової загибелі речі. При цьому не можна говорити про відповідальність несумлінного дружина, так як між його діями і виниклим майновим шкодою відсутня необхідна причинний зв'язок.
Вина є останньою умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту. Вина, як психічне ставлення особи (у даному випадку - дружина) до своєї поведінки та її наслідків, може виражатися у формі умислу або необережності. Наприклад, умисна форма вини може виявлятися в тому, що один з подружжя не передає обумовлене шлюбним контрактом майно у спільну власність подружжя, розуміючи, що порушує умови договору, і заподіює тим самим шкоду майновим інте-сам другого з подружжя. Необережність може проявлятися у формі недбалого ставлення до виконання взятих на себе за договором зобов'язань, легковажного ставлення до можливого настання негативних майнових наслідків для другого з подружжя (безгосподарне ставлення до майна, взятому в управління, відсутність належної уваги і старанності при здійсненні операцій з майном іншого чоловіка і т. д.)
Стосовно до шлюбного контракту поділ провини на дві форми навряд чи може мати істотне значення, так як відповідальність буде наступати в будь-якому випадку. Проте сторони у шлюбному договорі можуть передбачити велику відповідальність за умисне порушення умов шлюбного контракту, ніж за необережне заподіяння шкоди майновим інтересам одного з подружжя діями іншої. У ряді випадків відповідальність за порушення умов шлюбного контракту може наступати і при відсутності деяких із зазначених вище чотирьох умов, а саме - шкоди і причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою зобов'язаної чоловіка. Взагалі, як справедливо зазначав Е. М.Ворожейкін1, шкідливі наслідки в якості елемента складу правопорушення у сімейному праві не є обов'язковою умовою (на відміну від протиправності поведінки і вини). При цьому досить ус-тановленія факту вчинення одним з подружжя винних, протиправних дій, що порушують майнові інтереси другого з подружжя.
Наприклад, один з подружжя відповідно до умов шлюбного контракту зобов'язаний був передати в користування обох подружжя телевізор, що належить йому на праві власності, однак не зробив цього, хоча мав для цього можливість. У зв'язку з цим інший чоловік може відчувати певні незручності, пов'язані з відсутністю телевізора, проте майнової шкоди в якій би то не було формі у нього не виникає. У даному випадку мова про відповідальність може йти на підставі того, що зобов'язаним чоловіком були вчинені винні протиправні дії, що порушують передбачені шлюбним контрактом права другого з подружжя.
Таким чином, відповідальність за порушення шлюбного контракту може наступати за наявності повного (протиправну поведінку, заподіяну шкоду, причинний зв'язок між ними та вина) або усіченого (протиправну поведінку і вина) складу правопорушення.
Безпосередній вид і розмір санкцій за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту сторони можуть визначити самостійно, включивши в текст контракту ряд спеціальних пунктів. Подружжя можуть домовитися, наприклад, що при невиконанні будь-якої умови шлюбного договору, зобов'язаний чоловік не зможе претендувати в майбутньому на отримання в загальну або приватну власність визначеного майна або його частка в спільному майні буде відповідно зменшена. Можлива також домовленість про те, що при невиконанні одним з подружжя взятої на себе за договором обов'язки інший чоловік буде звільняється від виконання своїх зобов'язань за шлюбним контрактом. Подружжя можуть зв'язати питання відповідальності з можливим розділом спільного майна і закріпити в контракті, що у разі такого розділу чоловік, який порушив умови шлюбного договору, буде отримувати меншу частку в спільному майні, ніж інший і т. д.
Захист прав добросовісного чоловіка може здійснюватися шляхом звернення до суду. У п. 10 Порядку укладання шлюбного контракту сказано, що будь-яка сторона шлюбного контракту має право на судовий захист у разі недотримання іншою стороною умов шлюбного контракту. Суд своїм рішенням може присудити зобов'язаного дружина до виконання обов'язку в натурі (передати річ у спільну сумісну власність подружжя або приватну власність іншого чоловіка, надати іншому дружину право користуватися майном і т. д.).
Крім цього суд може прийняти рішення про припинення дій, що порушують право одного з подружжя. Так, за договором подружжя проживають в будинку, що належить одному з них на праві власності протягом 6-ти місяців. Однак після закінчення цього терміну інший чоловік відмовляється звільнити займану житлову площу, тобто порушує умови шлюбного договору. З урахуванням цього сумлінний чоловік може звернутися до суду за захистом свого порушеного права та вимагати звільнення житлового приміщення. У деяких спірних випадках судовий захист прав подружжя може здійснюватися шляхом визнання цих прав. Наприклад, один з подружжя заявляє, що відповідно до умов шлюбного контракту він має право користуватися майном, що належить іншому дружину на праві власності, а чоловік-власник відмовляє йому в цьому і т. д.
У зв'язку з тим, що шлюбний контракт відноситься до числа договорів, на нього можна поширити й інші положення договірного права про відповідальність, що виникає у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору.