Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

З'ясовуючи поняття „правова робота в народному господарс­тві" перш за все необхідно зупинитись на визначенні правової ро­боти взагалі. Норми права як явище надбудовного порядку визна­чаються регульованими ними суспільними відносинами. У свою чергу суспільні відносини відзначаються активною дією з боку правових норм. Зазначеним діям сприяють різноманітні правові засоби (юридична техніка, тлумачення, правовідносини тощо), від яких залежить ефективність цих правових норм1. Загальна теорія права передбачає декілька стадій дії правових норм на суспільні відносини. По-перше, стадія загальної дії юридичних норм, на якій формуються правові норми, готуються і приймаються нормативні акти. По-друге, стадія виникнення суб'єктивних прав і обов'язків, в яких закріплюються конкретні можливості і вимоги норм права. По-третє, стадія реалізації прав та обов'язків, в досягається мета, що переслідується нормами права та конкретними правовідноси­нами. Реалізація правовідносин (прав та обов'язків) виражається в здійсненні відособлених актів, у фактичній діяльності суб'єктів правовідносин. Реалізація правовідносин може виявлятися в та­ких формах, як дотримання правових норм та обов 'язків, їх вико­нання і використання. Четверте, в деяких випадках можлива ще одна стадія дії норм права на суспільні відносини, це стадія засто­сування норм права.

Згідно загальної теорії права застосування права може бути здійснене тільки компетентним державним органом у якійсь кон­кретній справі. Застосовуючи право, державний орган своєю вла­дою реалізує норму права, виконуючи тим самим правозабезпе- чувальну функцію. Застосування права може також виражатися і в індивідуальному регулюванні конкретних суспільних відно­син.

Правозастосовну діяльність не можуть виконувати суб'єкти конкретних правовідносин. Таке розуміння застосування норм права засноване на необхідності його відмежування від реалізації норм права. Застосування норм права не вичерпує всього змісту їх реалізації, воно є лише однією з форм реалізації останнього. Таким чином, необхідне чітке розмежування понять «реалізація» і «засто­сування» норм права, що обумовлене складністю змісту «реаліза­ції» і необхідністю її диференціації. Застосування права пов'язане з процесом перетворення юридичних норм в життя, а реалізація - з підсумком дії механізму правового регулювання.

Оскільки правова робота пов'язана з реалізацією норм права, то в процесі її виконання відбувається реалізація норм права, що і є своєрідним юридичним засобом, активно сприяючим дії норм пра­ва на суспільні відносини. Відповідно до п. 4 Загального Положен­ня про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації затвердже­ної постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року №1040, основним завданням юридичної служби є організація пра­вової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконання вимог законодавства, ін­ших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах'.

В свою чергу правова робота як юридичний засіб є складовою частиною механізму правового регулювання, який в загальній те­орії права визначається як обрана в єдності система правових за­собів (юридичних норм, правовідносин, актів і ін.), за допомогою яких здійснюється правова дія на суспільні відносини.

Отже, правову роботу можна охарактеризувати наступним. По- перше, вона супроводжується використанням різноманітних юри­дичних засобів і неможлива без них. При визначенні поняття «пра­вова робота» наголошується зв'язок правової роботи не тільки з реалізацією норм права, але і з використанням правових засобів. По-друге, сама правова робота - це такий юридичний засіб, який разом з іншими робить найактивніший вплив на відповідну дію норм права. По-третє, своєрідність правової роботи як юридично­го засобу полягає в тому, що вона приводить «в рух» механізм пра­вового регулювання в сфері відповідних суспільних відносин.

Як зазначає Горевий В.І., правовою роботою слід вважати лише таку діяльність, яка пов'язана з реалізацією правових норм. Про це свідчить сам термін «правова робота». Але діяльність, яка пов'язана з реалізацією правових норм, може здійснюватися в різ­них областях суспільного життя. Правова робота в сфері господа­рювання характеризується наступними ознаками:

2.12. правова робота в народному господарстві пов'язана з реаліза­цією не взагалі будь-яких правових норм, а лише тих, які регулю­ють відносини сфері господарювання: господарсько-виробничі, майново-господарські та організаційно-господарські, а також тіс­но пов'язаних з ними;

2.13. правова робота в народному господарстві пов'язана з реалі­зацією норм, що відносяться до різних галузей права, а тому є за- гальногалузевою науковою категорією. Вона не може розглядати­ся з позиції окремої галузі права;

2.14. правова робота в народному господарстві здійснюється з ви­користанням різноманітних правових засобів: юридичних норм, їх тлумачення, юридичної техніки, правовідносин тощо. Якість правової роботи, її ефективність знаходяться в прямій залежності від того, наскільки уміло та повно використовуються ті або інші юридичні засоби.

Зазначені ознаки дозволяють окреслити межі правової роботи як виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надан­ня послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливість визначити основні завдання правової роботи, що полягають у наступному: дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання; активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників; забезпечення зберігання майна підприємства захист прав і законних інтересів підприємства.

З'ясовуючи роль та значення правової роботи в сфері господарювання, важливо врахувати, що норми господарського та іншого законодавства адресовані всім керівникам, спеціалістам та праців­никам у галузі господарювання, адже саме вони забезпечують ре­алізацію відповідних норм у своїй повсякденній діяльності. Спри­яючи зміцненню законності в господарських відносинах, правова робота тим самим допомагає розв'язувати економічні проблеми, підвищувати ефективність виробництва. Керівники суб'єкта гос­подарювання і працівники апарату управління мають розуміти, що законодавство, в тому числі господарське, є засобом, за допо­могою якого досягається виробнича й господарська мета госпо­дарських органів та їх підрозділів. Такий правовий інструмент є обов'язковим до виконання і використання, що є вимогою Кон­ституції України та інших нормативно-правових актів України2. Розглядаючи поняття «Правова робота в народному господарстві» необхідно звернути увагу на те, що це є діяльність суб'єктів госпо­дарювання і їх структурних підрозділів, саморегулівних органів, адвокатів пов'язана з організацією і забезпеченням реалізації норм права в області народного господарства із використанням різно­манітних правових засобів, а також правозастосовна діяльність державних, відомчих, судових та інших органів правозастосувної діяльності. Таким чином правова робота у народному господарс­тві не ототожнюється з діяльністю основних її суб'єктів (юридич­ної служби, адвоката і т.п.), а розглядається як органічна складова господарювання і реалізується всіма підрозділами господарсько­го апарату. Необхідно відзначити, що в цій роботі беруть участь також профспілки та трудові колективи. Правова робота спрямо­вана на реалізацію норм права і є частиною механізму правового регулювання. Суб'єкти правової роботи виступають головними виконавцями і безпосередніми організатором цієї роботи, забезпе­чують її ведення на професійному рівні.

Розглядаючи проблему правової роботи, Г.Л. Знаменський, під­креслював, що при цьому виникає питання щодо її ефективності, зокрема, з боку юридичної служби. За змістом правова робота полягає не в реалізації правових норм, а в забезпеченні реаліза­ції правових норм як процесу, у його впорядкуванні й організації. При цьому на його думку правова робота є однією із функцій уп­равління виробництвом1.

На даний час на Україні надається велике значення поперед­женню правопорушень, посиленню охорони права власності, за­хисту законних інтересів суб'єктів господарювання та негоспо- дарюючих суб'єктів. Все це, безумовно, пов'язано з ефективною правовою роботою в сфері господарювання.

Суб'єктами правової роботи є господарські організації - юри­дичні особи, створенні відповідно до Цивільного кодексу, де­ржавні, комунальні і інші підприємства, створенні відповідно до Господарського кодексу, інші суб'єкти господарювання, що зареєстровані в установленому законом порядку, а також негос- подарюючи суб'єкти та громадяни України, іноземці, особи без громадянства, структурні підрозділи суб'єктів господарювання і негосподарюючих суб'єктів. Об'єктами правової роботи у сфері господарювання є дії суб'єктів правової роботи, правові процеси, у вигляді розгляду господарських спорів, цивільних, трудових та адміністративних, правові документи, у вигляді договорів, актів, претензій, позовних заяв, положень, інструкцій та інших локаль­них актів тощо.

Юридичні дії представляють собою правомірні дії, з якими нор­ми права пов'язують юридичні наслідки в силу самого факту во­льової дії незалежно від того чи була направлена зазначена дія на ці наслідки чи ні. З точки зору О.А. Красавчикова, до юридичних дій належать усі правомірні дії, з якими норми права пов'язують юридичні наслідки, розрізняючи їх на матеріальні і нематеріальн' юридичні дії1. Юридичні дії суб'єктів правової роботи - це з0в нішні акти їх поведінки, які вдосконалюють правові явища.

Засоби правової роботи - це явища, предмети і дії, які забез­печують досягнення необхідного результату правової діяльності нормативно-правові акти централізованого і локального регулю­вання та докази. До числа важливих правових засобів належать господарські й трудові договори, за допомогою яких встановлю­ються, змінюються або припиняються господарські зобов'язання (поставка продукції, товарів, робіт, послуг; підряд; оренда майна; купівля-продаж тощо).Особливе місце займає трудовий договір, він є підставою виникнення трудових правовідносин працівника з роботодавцем, що обумовлює цілу систему відносин, які регулю­ються трудовим правом, а саме: робочий час та час відпочинку, оплата праці тощо.

Способи правової роботи - це конкретні шляхи досягнення на­міченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовле­ною юридичною справою.

Результати правової роботи - це підсумок відповідних опе­рацій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобів суб'єктами правової роботи.

Організації правової роботи сприяє аналіз і узагальнення прак­тики застосування та реалізації правових норм, які містять в різних галузях права: цивільному, господарському, трудовому, фінансо­вому, аграрному тощо.

Зазначену роботу доцільно проводити за окремими напрямками: виконання договірних зобов'язань, зберігання майна, дотримання законодавства про працю, про охорону навколишнього середовища тощо, з метою встановлення причин правопорушень, у тій чи іншій галузі господарської діяльності та виявлення винних осіб.

Таким чином, правова робота за своїм змістом має універсаль­ний характер , тому що вона охоплюючи всі сторони діяльності підприємств (установ, організацій), одночасно пронизує всі сфери правової дійсності: нормотворчість і правореалізацію; аналіз прак­тики застосування законодавства і правове виховання.

Для розкриття змісту та обсягу правової роботи важливе ме­тодологічне та практичне значення має класифікація по видам та визначення її конкретних суб'єктів. Все це зрештою сприяє ефек­тивному використанню правових засобів і вдосконаленню право­вої роботи в народному господарстві.

Правову роботу доцільно класифікувати на наступні види.

1) нормотворча діяльність.

Універсальний характер правової роботи полягає не лише за­безпеченні правового регулювання існуючих суспільних відно­син за допомогою правових приписів органів державної влади та управління, але також нормотворча діяльність спрямована на оп­тимальний вплив на господарські відносини, а також відносини, які тісно пов'язані з ними. Так, особливо актуальним залишається твердження Мамутова В.К., який зазначав, що основа юридичної роботи в промисловості полягає у застосуванні господарського за­конодавства поряд з трудовим законодавством. Застосування гос­подарського права є невід'ємною частиною всієї діяльності під­приємств та керівництва господарством1.

Правотворча діяльність має вираз у правотворчих актах (рі­шеннях), тобто юридичних діях, які, як й будь які юридичні акти, породжують ті або інші юридичні наслідки. Зазначенні юридичні акти можуть бути проміжними, наприклад рішення щодо підготов­ки проекту нормативно-правового акту, та основними - правотвор- чі рішення, акт правотворчості, тобто юридичні дії компетентних органів, що виступають як результат правотворчого процесу та породжує підсумкові у правотворчості наслідки - установлення, відміну або зміну юридичних норм2.

Загальна теорія права окрім законодавчих актів виділяє підза- конні нормативні акти - нормативні юридичні акти компетентного органу, які засновані на законні та закону не суперечать. Зазначен­ні акти мають свої суттєві особливості та відрізняються по змісту і юридичні силі. Причому їх головними ознаками є: компетенція правотворчого органу; сфера дії акту. Відповідно до зазначених ознак всі підзаконні нормативні акти можуть бути поділенні н такі основні групи: загальні; місцеві; відомчі; локальні або внут- рішньоорганізаційні. В нашому контексті локальні (внутрішньої організаційні) підзаконні акти це підзаконні акти, що видаються організацією лише для вирішення свої внутрішніх питань та ма­ють сферу дії лише в її межах. В основному вони стосуються пи­тань дисципліни труда, взаємовідносин між структурними підроз­ділами тощо1.

Локальні нормативні акти підприємств, установ, організацій розробляються і приймаються на виконання приписів законодав­чих актів та загальних, місце вивих чи відомчих підзаконних ак­тів або за розпорядженнями чи з ініціативи керівних органів під­приємства (установи, організації"), або з ініціативи їх структурних підрозділів.

Основне призначення локального акту - конкретизація розпо­рядження законодавства стосовно умов діяльності відповідного суб'єкта господарювання, не виходячи за рамки законодавства і не обмежуючи ініціативу виконавців, які діють в межах законо­давства.

Нормотворча діяльність, як різновид правової роботи, здійс­нюється суб'єктами господарювання, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які наділені госпо­дарською компетенцією та покликана забезпечувати господарську діяльність відповідно до законодавства України та пов'язана з формуванням норми права і направлена на забезпечення правопо­рядку в сфері господарювання.

До правової роботи в народному господарстві відноситься діяльність суб'єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією, пов'язана з підготовкою проектів нормативних актів, зауважень за розробленими проектами нормативних актів, які направлені на регулювання суспільних відносин в сфері гос­подарювання (організаційно-господарських, виробничо-госпо­дарських, внутрішньогосподарських) і можуть затверджуватися

різними органами. Така нормотворча діяльність направлена на розробку проектів положень, правші, інструкцій, статутів, колек­тивних договорів і т. п.

Вказану нормотворчу діяльність також виконують в межах своєї компетенції структурні підрозділи суб'єктів господарюван­ня, наприклад, підготовка і затвердження положень про відділи (службах), стандартів (інструкцій) про ведення претензійний-по- зовної, договірної роботи і т.д.

Також правовою діяльністю в народному господарстві є нор­мотворча діяльність міністерств, інших центральних органів де­ржавної влади, направлена на регулювання відносин міжвідомчо­го характеру. У підготовці вказаних проектів нормативних актів беруть участь різні структурні підрозділи відповідних органів ви­конавчої влади.

2) Правова робота у сфері господарювання, яка направлена на виникнення, зміну або припинення господарських правовідносин та тісно пов'язаних з ними.

Правову роботу, направлену на виникнення, зміну або припи­нення правовідносин необхідно класифікувати в залежності від їх виду, які складаються:

а) господарські правовідносини (організаційно-господарські, господарсько-виробничі, внутрішньогосподарські);

б) цивільні відносини;

в) адміністративні;

г) фінансові (в тому числі податкові);

д) земельні;

е) трудові і т.п.

Правову роботу у сфері господарювання, яка направлена на ви­никнення, зміну або припинення господарських правовідносин та тісно пов'язаних з ними необхідно поділити на підгрупи: а)правова робота направлена на виникнення прав та обов'язків; б) правова робота направлена на реалізацію прав та обов'язків.

До правової роботи, пов'язаної з реалізацією прав та обов'язків, відноситься, наприклад, діяльність по виконання господарських договорів (відвантаження продукції у встановлені терміни, опла­та продукції, представлення відвантажувальної рознарядки), візу­вання працівниками структурних підрозділів господарських дого­ворів тощо.

Діяльність по застосуванню норм права, тобто, правова робот на стадії застосування норм права, свідчить про застосування норм права, і її можуть виконувати тільки спеціальні органи управління покликані розглядати господарські спори: а) господарські суди; б) адміністративні суди; в) третейські суди; г) керівні органи госпо­дарського управління, що розглядають спори підприємств, організацій, установ, що входять в одну систему управління.

До правової роботи, що виконується цими органами, відноситься діяльність по розгляду позовних матеріалів, що поступають, при­значенню справ до слухання, розгляду їх, винесенню ухвал тощо.

Проте вони можуть і фактично виконують певну підготовчу правову роботу, яка хоч і не є правозастосовною діяльністю, але обов'язково передує останній, наприклад, оформлення позовних заяв, підготовка різних інших позовних матеріалів, відгуків-пояснень за позовними заявами тощо.

На підставі вище викладеного, можна зробити висновок, що правова робота в сфері господарювання - це діяльність суб'єктів господарювання, негосподарюючих суб'єктів в особі органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією, інших уповноважених суб'єктів, яка спрямована на реалізацію прав та обов'язків учас­ників господарських відносин та тісно пов'язаних з ними, забез­печення підвищення ділової активності в сфері г7осподарювання, розвиток підприємництва та на цій основі підвищення ефектив­ності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотримання планової, договірної, трудової дисципліни.


Получите консультацию юриста онлайн!