4.1. Поняття та класифікація заходів державного нагляду (контролю) в сфері господарювання

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійс­нювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення конт­ролю і нагляду визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяль­ності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійсню­вати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарю­вання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись ви­мог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не піз­ніше як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не пе­редбачено законом. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб'єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.

Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати пер­винний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, виз­начені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господа­рювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльніс­тю суб'єктів господарювання у таких сферах (ст. 19 ГК України):

- збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин — за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

- фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарюван­ня кредитних зобов'язань перед державою і розрахунковою дис­ципліною, додержанням вимог валютного законодавства, подат­кової дисципліни;

- цін і ціноутворення — з питань додержання суб'єктами госпо­дарювання державних цін на продукцію і послуги;

- монополізму та конкуренції - з питань додержання антимоно- польно-конкурентного законодавства;

- земельних відносин — за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням і охо­роною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

- виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, до­держанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійс­нення господарської діяльності;

- споживання - за якістю, безпечністю продукції і послуг;

- зовнішньоекономічної діяльності — з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

В Україні велика різноманітність нормативно-правових актів, які визначають повноваження контролюючих органів. Неузгод­женість цих актів дозволяє контролюючим органам, понікуди, зло­вживати наданим їм повноваженнями, що призводить до корупції тадерегулювання підприємницької діяльності. Тому й був прийня­тий законодавчий акт, основна мета якого — більш чітко визначити мЬжі, в яких контролюючи органи можуть здійснювати надані їм повноваження при здійсненні державного нагляду (контролю).

Отже, загальні правові та організаційні засади, основні при­нципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів держав­ного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснен­ня державного нагляду (контролю) передбачені в Законі Украї- ни «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та у спеціальних галузевих законах.

Згідно з цим законодавчим актом, державний нагляд (конт­роль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого са­моврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог зако­нодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього при­родного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) — це планові та по­запланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів:

- валютного контролю;

- митного контролю;

- контролю за дотриманням бюджетного і податкового законо­давства;

- контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом -спирту, алкогольних напоїв і тютюно­вих виробів;

- використанням державного та комунального майна;

- банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг;

- державного контролю за дотриманням законодавства про за­хист економічної конкуренції;

- державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України;

- під час проведення процедур, передбачених Кодексом Украї­ни про адміністративні правопорушення;

-оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя;

- державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіа­ційної безпеки;

. державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопровода­ми та його розподілу;

- постачання природного газу, зберігання природного газу в об­сягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання при­родного газу.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провад­ження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (наприклад, так званні камеральні перевірки, що здійснюються податковими органами, здійснюються без виїзду до суб'єкта господарювання).

Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплекс­но кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах пе­редбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виключно законами встановлюються: повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати де­ржавний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення держав­ного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення де- ржавного нагляду (контролю).

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правово, го акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

З чого починається перевірка? Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу держав­ного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у при­сутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здій­снюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверд­жуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Орган державного нагляду (контролю) визна­чає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуван­ням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкт господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (кон­тролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політич­но обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимо­го рівня.

Ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення плано­вого заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату за­кінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підпри­ємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування ор­гану державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилаєть­ся рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову осо­бу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планово­го заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення плано­вого заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продов­ження строку здійснення планового заходу не допускається.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійс­нюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу де­ржавного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчен­ня (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без пос­відчення (направлення) на здійснення заходу та службового пос­відчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу якщо вони не пред'явили вище перелічені документи.

За результатами здійснення планового або позапланового захо­ду посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт (вимоги до акту викладенні в законі).

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він під- писує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі від­мови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа ор­гану державного нагляду (контролю) вносить до такого акта від- повідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі держав­ного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійс­нення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, за­явлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання при­писів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результа­тами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства (позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди цент­рального органу виконавчої влади на його проведення);

неподання у встановлений термін суб'єктом господарю­вання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали по­данню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з 'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійс­нення цього заходу, з обов 'язковим зазначенням цих питань у посвід­ченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім пе­редбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передба­чається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповід­ного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищува­ти десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва -двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продов­ження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

За результатами здійснення планового або позапланового захо­ду посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який пови­нен містити такі відомості:

— дату складення акта;

— тип заходу (плановий або позаплановий);

— вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

— предмет державного нагляду (контролю);

— найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

— найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійс­нювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазна­чає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господа­рювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого пору­шення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваже­ною ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він під- писує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі держав­ного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог зако­нодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий доку­мент про усунення порушень, виявлених під час здійснення захо­ду-

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки пись­мова вимога посадової особи органу державного нагляду (конт­ролю) суб'єкіу господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується поса­довою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійс­нювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу де­ржавного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання пись­мове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усу­нення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

— дату складення;

— тип заходу (плановий чи позаплановий);

— вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

— термін усунення порушень;

і найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

— найменування та місцезнаходження суб'єкта господарю­вання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізич­ної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

— прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господа­рювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі де­ржавного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення по­рушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в ор­гані державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог зако­нодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом по­рядку.

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

— вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

— вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

і відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одер­жувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з пи­тань, що виникають під час державного нагляду (контролю), від. повідно до закону;

— надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

— накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові осо- би під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

— повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати держав­ний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених зако­ном;

— дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах Ь суб'єктами господарювання;

— не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контро­лю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

— забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

— ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами держав­ного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

— надавати суб'єкту господарювання консультаційну допо­могу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

За невиконання вимог законодавства, а також завдання непра­вомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган держав­ного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідаль­ність згідно із законом. Збитки, завдані суб'єкіу господарюванні неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного напія- ду (контролю) має право:

— вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

— перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапла­нового заходу;

— не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбаче­них законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам закону;

— бути присутнім під час здійснення заходів державного на­гляду (контролю);

— вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

— одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

— надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

! оскаржувати в установленому законом порядку неправо­мірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагля­ду (контролю) зобов'язаний:

— допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контро­лю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого законом;

— виконувати вимоги органу державного нагляду (контро­лю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

— одержувати примірник припису або акта органу державно­го нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, вияв­лених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штраф, них санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушен­ня і покарання.

Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмово­го вмотивованого рішення керівника органу державного нагля­ду (контролю) або його заступника згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для екс­пертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта го сподарювання.

Він здійснюється посадовою особою органу державного нагля­ду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зраз­ків продукції. До початку відбору зразків продукції посадова осо­ба органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явиш рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкіу госпо­дарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб'єкт го сподарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продук­ції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції. Контрольні зраз­ки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності. Відібрані зразки продукції повинні бути уком­плектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продук­ції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків. Посадова особа, яка відби­рає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експерти­зи (випробування).

За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків. Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваже­ною ним особою. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої органі­зації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - запи­шається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції. Форма акта відбору зразків затверджуєть­ся Кабінетом Міністрів. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

— місце і дата складення акта;

— номер і дата рішення керівника органу державного нагля­ду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків про­дукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір;

— найменування та місцезнаходження юридичної особи та/ або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;

— посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання;

— перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазна­ченням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загаль­ної вартості зразків.

Виграти, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням екс­пертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за раху­нок органу державного нагляду (контролю). У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господа- рювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випро­бування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися екс­пертиза (випробування). При цьому, посадові особи, які здійсню­ють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випро­бування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробу­вання). Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства. Строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування). Він може бути про­довжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експер­тизи (випробування) передбачається більш тривалий час.

У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді. Дня проведення повторної експертизи (випробування) використовується контроль­ний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог закону.

Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в упов­новаженій та/або акредитованій організації. У разі розходженні результатів експертизи (випробування), проведених органом де­ржавного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.

Органи державного нагляду (контролю) на письмовий запит суб'єкта господарювання надають йому письмові консультації з питань здійснення державного нагляду (контролю) щодо вимог, додержання яких перевіряється органами державного нагляду (контролю).

Громадські організації мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Крім того, суб'єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів держав­ного нагляду (контролю).

Треті особи мають право:

— бути присутніми під час здійснення заходів державного на­гляду (контролю);

— знайомитися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення державного нагляду (контролю);

— представляти інтереси суб'єктів господарювання перед орга­нами державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;

— здійснювати інші дії в інтересах суб'єктів господарювання у встановленому законом порядку.

Суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідно­го центрального органу виконавчої влади або до суду щодо ос­карження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповід­ний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Повноваження окремих органів з питань контролю (нагляду) за господарською діяльністю визначаються спеціальним законодавс­твом України:

- органів державної податкової служби - Закон України «Про державну податкову службу в Україні», від 04.12.1990 року, N 509- ХП;

— Державної контрольно-ревізійної служби - Закон України від 26.01.93 р. №2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізій­ну службу в Україні»;

- Державної інспекції з контролю за цінами - закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 р. №507-ХП та По­ложення про Державну інспекцію України з контролю за ці­нами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.91 р. №353.

- Санітарно-епідеміологічної служби - Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на­селення» від 24.02.94р. №4004-ХП;

- Органів державного пожежного нагляду - Закону України «Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 року N 3745-ХП;

- Державної екологічної безпеки - Положення про Держак ну екологічну інспекцію», затвердженого постановою Кабінеіу Міністрів України від 17.11.2001 р. N 1520;

- Державних органів ветеринарної медицини - Законом Укра}. ни "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 № 2498-ХП;

- спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів - Закону Украі. ни „Про захист прав споживачів" від 17.05.2001 року N 2408-Щ;

- органи Антимонопольного комітету України - Закон України від 26.11.1993 г. № 3659-ХП «Про Антимонопольний комітет У*, раїни»,

- органів прокуратури - Закон України „Про прокуратуру" 05.11.1991 року;

- органів внутрішніх справ — Закон України „Про міліцію'' 20.12.1990 г. № 565-ХП, Закон України „Про оперативно-розщу. кову діяльність" 18.02.1992 г. № 2135-ХН;

- Державного комітету України з питань технічного регулю­вання та споживчої політики — Указ Президента України 18 берез­ня 2003 року N 225/2003 тощо.