В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Стосовно організації самої правової роботи на підприємстві та методики її ведення, то тут, окрім ГПК, ЦПК та Кодексу України про адміністративне судочинство провідну роль відіграють реко­мендації та роз'яснення Міністерства юстиції України. Зокрема, рекомендації Міністерства юстиції №2 від 15.01.1996 р. «Про по­рядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації», де досить детально викладено інформацію щодо того, яким чином треба вести претензійно-позовну роботу. А в контексті діловодства юридичної служби цікавими є чотири форми реєстрів, пов'язаних із виставленням претензій та подан­ням позовів. Зазначенні Рекомендації підготовлені з урахуванням досвіду роботи в умовах становлення нових економічних відносин та можливостей їх використання підприємствами, організаціями та установами. Метою Рекомендацій насамперед є надання прак­тичної та методичної допомоги господарським керівникам, під­приємцям, працівникам юридичної служби та інших структурних підрозділів в організації ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві згідно з Господарсько-процесуальним кодексом України. Керівники підприємств несуть персональну відповідаль­ність за стан претензійно-позовної роботи. Недодержання вста­новленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням державної дисципліни і тягне за собою відповідаль­ність винних у цьому посадових осіб згідно з чинним законодавс­твом України.

Керівники та інші посадові особи підприємств зобов'язані вести боротьбу з фактами зволікань при розгляді претензій, без­підставних відмов в задоволенні обґрунтованих вимог заявників претензій, доведення до суду безопірних позовів та здійснювати заходи щодо усунення причин та умов, які породжують обґрунто­вані претензії.

З урахуванням специфіки діяльності підприємства, його функ­ціональних особливостей та структури видається наказ чи затверд­жується положення (інструкція) про порядок ведення претензійно- позовної роботи, де чітко розподіляються обов'язки струкіурних вдрозділів: служб, відділів, управлінь по підготовці і розгляду претензій та позовів. У кожному структурному підрозділі наказом (розпорядженням) керівника ця робота покладається на конкрет­них працівників.

Здійснення контролю за додержанням струкіурними підроз. ділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і роз- гляду претензій, покладається на юридичну службу. Структурний підрозділ та юридична служба ведуть журнали обліку претензій та позовних заяв, пред'явлених підприємством та до нього.

Претензійно-позовна робота на підприємстві повинна сприя­ти: забезпеченню виконання договірних зобов'язань у всіх сферах діяльності; економії та раціональному використанню матеріалі,, них, трудових, фінансових, паливно-енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів; зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють; забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств що охороняються законом; забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань; ефективному використанню зако­нодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.

До претензійно-позовної роботи відноситься: підготовка, одер­жання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів; пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів; підготовка відповідей (відзивів) та заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов суду у порядку нагляду; захист інтересів підприємства при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів в господарському та інших судах; здійснення ор- ганізаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів); забезпечення кон­тролю за претензійно-позовним провадженням; розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовної роботи; підготов­ка висновків, пропозицій щодо поліпшення претензійно-позовної роботи.

Претензійна робота є самостійним етапом правової роботи. До претензійної роботи відноситься: підготовка, отримання і складан­ня документів, необхідних для пред'явлення і розгляди претензій; пред'явлення і розгляд претензій; здійснення реєстрації, обліку, зберігання і відправки претензійних матеріалів; здійснення контролю за претензійним виробництвом; розгляд, аналіз, узагальнен­ня результатів претензійної роботи, підготовка пропозицій по її удосконаленню.

З урахуванням специфіки діяльності підприємства, його функ­ціональних особливостей і структури видається наказ або затверд­жується положення (інструкція) про порядок ведення претензійної роботи, де чітко розподіляються обов'язки структурних підроз­ділів: служб, відділів, управлінь по підготовці і розгляду претен­зій. у кожному структурному підрозділі наказом керівника ця ро­бота покладається на конкретних працівників.

Юридична служба підприємства, відповідно до Загального по­ложення. Безпосередньо підкоряється керівникові підприємства, який несе персональну відповідальність за стан претензійної ро­боти- Порушення встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій спричиняє за собою відповідальність винних в цьому посадовців відповідно до чинного законодавства України. На юри­дичну службу покладено здійснення контролю за дотриманням структурними підрозділами встановленого на підприємстві по­рядку пред'явлення і розгляду претензій. Структурний підрозділ і юридична служба ведуть журнали обліку претензій, пред'явлених

підприємством і до нього.

Правовою формою, в якій знаходить вираз претензійна робота, є претензія - письмове звернення до контрагента з вимогою безпо­середньо відновити порушене право і законні інтереси без втру­чання юрисдикційних органів.

Претензія - вимога про усунення недоліків в кількості і якості поставленого товару, відшкодування збитків, сплати боргів і штрафів. У комерційній практиці пред'явлення претензії є зазви­чай першим кроком у вирішенні суперечок, що виникають між контрагентами. І лише після відмови в задоволенні претензії (або отримання відповіді на неї у встановлені терміни) пред'являється позов. Останній є зверненням в судові органи за захистом пору­шеного права або іншого інтересу, що охороняється законом. У разі порушення контрагентом майнових прав, законних інтересів підприємства відповідний відділ, служба, готує проект претензії Для обов'язкового пред'явлення контрагентові з пропозицією по- ,гги заборгованість, відшкодувати заподіяний збиток або сплатити передбачені в чинному законодавстві або договором штрафні санкції. Термін для пред'явлення претензії обчислюється з того дня, коли підприємство дізналося або повинно було дізнатися про порушення свого права.

Порядок досудового врегулювання спорів визначається Госпо­дарсько-процесуальним кодексом України, якщо інше не встанов­лено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Порядок пред'явлення і розгляду претензій до перевізника, які випливають з перевозок, визначається транспортними статутами і кодексами, а претензій до органів зв'язку стосовно надання останніми послуг зв'язку - відповідними правилами чи положеннями. Разом з тим претен­зії перевізника, що випливають з перевозки, і претензії органів зв'язку, які випливають з операцій по наданню послуг зв'язку пред'являються і розглядаються у порядку, передбаченому Го<> подарсько процесуальним кодексом України. У такому ж порядку пред'являються і розглядаються претензії до перевізника чи орга­ну зв'язку, якщо ці претензії не пов'язані з перевозкою або надан­ням послуг зв'язку.

Підприємство, чиї інтереси порушено, з метою безпосередньо­го врегулювання спору з порушником його прав та інтересів звер­тається до відповідача з письмовою претензією.

Відповідно до ст. 5 ГПК України сторони застосовують захо­ди досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених Господарсько процесуальним кодексом України, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено догово­ром. Спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної ка­тегорії спорів порядку їх досудового врегулювання.

При наявності підстав та обґрунтованості вимог матеріали для пред'явлення претензії готує структурний підрозділ підприємства відповідно до його функцій в господарській діяльності.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому вона пред'являється; номер і дата; обставини, на підставі яких пред'явлена претензія і докази, що їх підтверджують; посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума та розраху­нок претензії, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів; документи, що підтверджу­ють вимоги заявника, додаються в оригіналах або належним чи­ном засвідчених копіях.

Претензія після правової оцінки юридичної служби підписуєть­ся керівником підприємства або його заступником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається під розписку. Структурний підрозділ та юридична служба реєструють претензію в журналі обліку, здійснюють контроль за своєчасним надходженням відповідей від підприємств, яким були пред'явлені претензії.

У разі необхідності може бути надіслано нагадування про при­скорення надання відповіді на претензію, яке підписується в тому ж порядку, що і сама претензія.

Претензія має бути розглянута відповідачем у місячний строк з дня її одержання, якщо інше не визначене законодавством. У ви­падках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або догово­ром передбачено право перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів) розглядаються відповідачем протягом двох місяців.

Якщо боржник необгрунтовано відхилив чи залишив без від­повіді претензію кредитора щодо сплати пені за несвоєчасну оп­лату поставленого (проданого) товару, наданих послуг, виконаних, робіт при поданні кредитором позову та розгляді господарським судом спору ціна позову збільшується проти суми, зазначеної в претензії. Про фактичне виконання претензії структурний підроз­діл та юридична служба здійснюють відповідний запис в журналі обліку претензій, пред'явлених підприємством. Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних, під­став, залишена без відповіді, претензійні матеріали з висновком та Документами, що обґрунтовують безпідставність цього відхилен­ня, передаються відповідними структурними підрозділами в юри- дичну СЛУЖбу д ія підготовки позову.

Необхідна кількість екземплярів документів визначається в кожному окремому випадку залежно від числа відповідачів та ве­дення позовного провадження.

Керівник підприємства або його заступник при надходжен­ні претензій розглядає їх та надсилає на перевірку структурному підрозділу та юридичній службі для виконання. При перевірці матеріалів претензії слід з'ясувати такі обставини: наявність всіх документів, що підтверджують обґрунтованість претензії; пра­вильність складання розрахунку; наявність правових підстав для визначення чи відхилення претензії. Якщо до претензії не додані всі документи, необхідні для її розгляду, вони вимагаються у заяв­ника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу.

Строки розгляду претензій обчислюються з дня одержання претензії і можуть бути подовжені на час, необхідний для доси­лання заявником на вимогу другої сторони додаткових докумен­тів. У випадку відмови заявника претензії виконати обгрунтовані вимоги другої сторони щодо подання додаткових документів або залишення цих вимог без відповіді, що перешкодило врегулюван­ню спору в досудовому порядку, господарський суд може віднести повністю або частково на позивача судові витрати, хоча би позов і було задоволено.

Витребувані додаткові документи повинні бути такими, що дій­сно необхідні для розгляду претензії і відсутні у підприємства, що розглядає претензію. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що відсутність витребуваних додаткових документів не перешкод­жала розгляду претензії або ці документи безумовно повинні були знаходитись у другої сторони, однак боржник не дав відповіді по суті претензії чи порушив строк її розгляду, господарський суд може застосувати до відповідача санкції та покласти на нього повністю або частково державне мито. Порядок досудового вре­гулювання спору вважається додержаним позивачем незалежно від того, що він не надіслав на вимогу другої сторони відсутні в останньої додаткові документи. Однак з урахуванням того, що витребувані, але не надіслані заявником документи могли б сприя­ти врегулюванню спору в досудовому порядку, господарський суд може віднести повністю або частково на позивача сплачене ним державне мито і в тому випадку, коли позов задоволено за рахунок відповідача. Якщо у встановлений строк відомості чи документи не одержані, претензія розглядається за наявними документами.

Після первинної правової оцінки претензійні матеріали у визна­чений на підприємстві строк передаються юридичною службою у відповідні підрозділи для надання висновку по суті претензійних вимог. Матеріали передаються під розписку через канцелярію.

Структурний підрозділ, який отримав претензійні матеріали, повинен у встановлений на підприємстві строк перевірити їх та надати письмовий висновок щодо обґрунтованості претензійних вимог. У разі необхідності структурний підрозділ проводить звір­ку розрахунків, службову перевірку та інші дії, що забезпечують врегулювання спору в претензійному порядку. Висновок повинен бути підтверджений відповідними документами. Висновок з пре­тензійними матеріалами передається в юридичну службу.

Юридична служба з урахуванням висновку готує проект від­повіді про відхилення або визнання (повне, часткове) претензії, а там, де юридичної служби немає, проект відповіді готує структур­ний підрозділ, якому передано на перевірку претензію. У проекті відповіді про відмову в задоволенні претензії повинні бути вказані мотиви, з яких претензія відхиляється, з посиланням на відповідні нормативні акти. До нього додаються у необхідних випадках доку­менти, що спростовують претензійні вимоги повністю або частко­во (транспортні документи про відвантаження продукції (товарів), копія платіжного доручення про перерахування заборгованості та ін.).

Проект відповіді повинен містити: найменування та адреси під­приємств (які дають і яким дається відповідь), даіу і номер претен­зії, на яку дається відповідь. При відмові в задоволенні претензії заявнику повертаються подані до неї оригінали документів. У про­екті відповіді про визнання претензії визначається строк і спосіб її задоволення (перерахування суми заборгованості, зміна продук­ції та ін.). Керівнику підприємства надається письмовий висновок структурного підрозділу, який перевіряв претензію та необхідні Документи, що підтверджують підстави задоволення претензійних имог. Відповідь на претензію підписується керівником підпри­ємства або його заступником після візування її керівником структурного підрозділу, головним бухгалтером та юридичною служ­бою.

Бухгалтерія (фінансова служба) у встановлений на підприємс­тві строк надає юридичній службі копію платіжного доручення про перерахування заборгованості, а відповідний структурний підроз. діл - копію документа про відправлення матеріальних цінностей в залежності від способу задоволення претензійних вимог. Відповідь на претензію надсилається рекомендованим або цінним листом з описом поштового вкладення чи вручається під розписку. Претен­зія з копією відповіді та доказами її відправлення (квитанція про рекомендований або цінний лист, опис поштового вкладення чи розписка про вручення) залишаються в юридичній службі.

Результати розгляду вносяться в журнал обліку претензій пред'явлених підприємству. Залишення претензії без відповіді не допускається. У разі порушення строків розгляду претензії, чи за­лишення її без відповіді господарський суд при вирішенні'госпо­дарського спору має право стягти на користь державного бюджету з підприємства, яким допущено порушення, штраф.

Позовна робота, включаючи підготовку матеріалів для пред'явлення позовів та відзивів на них, здійснюється юридичною службою підприємства або відповідним структурним підрозділом у разі відсутності такої служби.

Позов пред'являється у випадках безпідставного повного або часткового відхилення претензії, пред'явленої підприємством та залишення її без відповіді. Юридична служба дає правову оцінку документів, переданих їй відповідним структурним підрозділом щодо їх обґрунтованості та законності. Вона у процесі підготовки позовної заяви має право вимагати від структурних підрозділів по­даткові матеріали, які підтверджують вимоги підприємства - пози­вача. Якщо переданих документів виявляється недостатньо чи вони будуть неправильно оформлені, юридична служба зобов'язана у письмовому висновку встановити строк для усунення недоліків. У разі, коли структурний підрозділ не передав необхідні документи, керівник підприємства має право накласти стягнення на винних

осіб у відповідності з чинним законодавством.

Позовна заява, у відповідності до ст. 54 ГПК Украіни подається до господарського суду у письмовій формі 1 підпису повноважною посадовою особою позивача або його представником і повинна містити:

— найменування господарського суду до якого подається за­ява;

— найменування сторін, їх поштові адреси, найменування і но­мери рахунків в банківських установах, якщо заява подається фі­зичною особою - підприємцем то подаються документи, що свід­чать про його статус;

І зазначення ціни позову, якщо він підлягає грошовій оцін­ці, або суми договору, якщо спір стосується укладення, зміни та розірвання господарських договорів; зміст позовних вимог;

— виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, за­значення доказів, що підтверджують позов, обгрунтований розра­хунок сум, що стягуються чи оспорюють ся та законодавство на підставі якого подається позов;

— відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

і перелік документів, що подаються до заяви тощо.

При цьому, якщо інтереси підприємства захищає адвокат, то він також діє на підставі довіреності, угода між суб'єктом госпо­дарювання та адвокатом (ордер) на надання правових послуг не за­мінює довіреність підписану керівником суб'єкта господарювання та завіреною печаткою (п.5 Інформаційного листа Вищого Гос­подарського суду від 29.06.2010 року №01-08/369 «Про деякі пи­тання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарсько­го кодексу України»).

Після одержання ухвали господарського суду про порушен­ня провадження у справі за резолюцією керівника підприємства або його заступника юридична служба підприємства відповідним структурним підрозділом виконує вимоги цієї ухвали у строки, визначені господарським судом.

Рішення, ухвала, постанова господарського суду аналізується відповідним структурним підрозділом та юридичною службою. По результатам цього аналізу керівнику підприємства або його за­купнику вносяться" пропозиції: подання до господарського суду

ипро перегляд рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду «шкодування збитків за рахунок винних осіб.

Відповідно до ст. 91 ГПК України, сторони у справі мають пра­во подати апеляційну скаргу, а прокурор і апеляційне подання на рі­шення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий госпо­дарський суд, який розглянув справу. Місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим госпо­дарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а та­кож підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або

її представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Сторони у справі (ст. 107 ГПК) мають право подати касацій­ну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний гос­подарським суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв ос- каржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду Украї- рл у п'ятиденний строк з дня її надходження.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) про­тягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого госпо­дарського суду чи постановою апеляційного господарського суду

законної сили.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовш формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату

ггоийшптя рішення або постанови; - .

3) найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої

сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріаль­ного чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги (подання) документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представни­ком. До скарги додаються докази сплати державного мита і над­силання копії скарги іншій стороні у справі. Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії каса­ційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Крім того справи можуть бути переглянути Верховним судом України у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого гос­подарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

- з мотивів застосування Вищим господарським судом України у™ нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

- у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

- у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим госпо­дарським судом України одного й того ж положення закону чи ін­шого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

- з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним до­говорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжна­родних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судове рішення господарського суду може бути перегляну­то за нововиявленими обставинами за заявою сторони не піз­ніш двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підста­вою для перегляду судового рішення. Заява подається стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Позовні заяви, одержані підприємством реєструються канце­лярією і в той же день передаються для резолюції керівнику під­приємства або його заступнику, потім - в юридичну службу для виконання. Юридична служба реєструє позовні заяви в журналі обліку, вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх. При необхідності юридична служба передає позовну заяву у відповід­ний структурний підрозділ, який в 3-денний строк зобов'язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог. На основі одержаних документів юридична служба готує мотиво­ваний відзив, який підписує керівник підприємства або його за­ступник та надсилає його не пізніше 3-х днів з дня одержання ух­вали про порушення справи: господарському суду - разом з усіма документами, що підтверджують заперечення проти позову; пози­вачу та іншим відповідачам копію відзиву.

- у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

- у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим госпо­дарським судом України одного й того ж положення закону чи ін­шого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

- з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним до­говорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжна­родних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судове рішення господарського суду може бути перегляну­то за нововиявленими обставинами за заявою сторони не піз­ніш двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підста­вою для перегляду судового рішення. Заява подається стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Позовні заяви, одержані підприємством реєструються канце­лярією і в той же день передаються для резолюції керівнику під­приємства або його заступнику, потім - в юридичну службу для виконання. Юридична служба реєструє позовні заяви в журналі обліку, вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх. При необхідності юридична служба передає позовну заяву у відповід­ний структурний підрозділ, який в 3-денний строк зобов'язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог. На основі одержаних документів юридична служба готує мотиво­ваний відзив, який підписує керівник підприємства або його за­ступник та надсилає його не пізніше 3-х днів з дня одержання ух­вали про порушення справи: господарському суду - разом з усіма документами, що підтверджують заперечення проти позову; пози­вачу та іншим відповідачам копію відзиву.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер спра­ви; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство; докази, що обґрунтовують відхи­лення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, в залежності від обставин — прокурору.

Підприємство здійснює контроль щодо реалізації вимог вико­навчих документів. Про надходження грошових сум за претензія­ми, визнаними відповідачами за рішеннями господарського суду, а також про перерахування підприємством сум у випадках визнання претензій та грошових стягнень за рішеннями господарського суду бухгалтерія (фінансовий відділ) повідомляє юридичну службу в строк, визначений на підприємстві, про що вносяться відповідні відмітки в журнали обліку претензій та позовних заяв.

Юридична служба аналізує стан претензійно-позовної роботи за квартал, рік. Структурні підрозділи надають їй необхідні для цього дані. Результати аналізу юридичною службою викладають­ся письмово з цифровими даними.

Аналіз може здійснюватись в такому порядку: по кожному виду претензій, позовів наводяться найчастіші випадки порушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови їх виникнення; вносяться пропозиції вжити конкретних заходів та здійснити організаційні дії для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобігання не­продуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди заподіяної підприємству, за рахунок винних осіб.

У необхідних випадках за погодженням з керівником підпри­ємства по аналізу претензійної та позовної роботи додається про­ект наказу, погоджений з відповідними структурними підрозділа­ми.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються керівнику підприємства або його заступнику. Керівник підприємс­тва (або його заступник) розглядає за участю керівників структур­них підрозділів аналіз претензійної та позовної роботи та приймає Відповідне рішення.

Юридична служба періодично проводить заняття з працівниками підприємства щодо вивчен­им чинного законодавства з питань укладання та виконання у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права:

- у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим госпо­дарським судом України одного й того ж положення закону чи ін­шого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

- з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним до­говорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжна­родних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судове рішення господарського суду може бути перегляну­то за нововиявленими обставинами за заявою сторони не піз­ніш двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підста­вою для перегляду судового рішення. Заява подається стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплету державного мита.

Позовні заяви, одержані підприємством реєструються канце­лярією і в той же день передаються для резолюції керівнику під­приємства або його заступнику, потім - в юридичну службу для виконання. Юридична служба реєструє позовні заяви в журналі обліку, вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх. При необхідності юридична служба передає позовну заяву у відповід­ний структурний підрозділ, який в 3-денний строк зобов'язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог. На основі одержаних документів юридична служба готує мотиво­ваний відзив, який підписує керівник підприємства або його за­ступник та надсилає його не пізніше 3-х днів з дня одержання ух­вали про порушення справи: господарському суду - разом з усіма документами, що підтверджують заперечення проти позову; пози­вачу та іншим відповідачам копію відзиву.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер спра­ви; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство; докази, що обґрунтовують відхи­лення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, в залежності від обставин - прокурору.

Підприємство здійснює контроль щодо реалізації вимог вико­навчих документів. Про надходження грошових сум за претензія­ми визнаними відповідачами за рішеннями господарського суду, а також про перерахування підприємством сум у випадках визнання претензій та грошових стягнень за рішеннями господарського суду бухгалтерія (фінансовий відділ) повідомляє юридичну службу в строк, визначений на підприємстві, про що вносяться відповідні відмітки в журнали обліку претензій та позовних заяв.

Юридична служба аналізує стан претензійно-позовної роботи за квартал, рік. Структурні підрозділи надають їй необхідні для цього дані.' Результати аналізу юридичною службою викладають­ся письмово з цифровими даними.

Аналіз може здійснюватись в такому порядку: по кожному виду претензій, позовів наводяться найчастіші випадки порушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови їх виникнення; вносяться пропозиції вжити конкретних заходів та здійснити організаційні дії для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобігання не­продуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди заподіяної підприємству, за рахунок винних осіб.

У необхідних випадках за погодженням з керівником підпри­ємства по аналізу претензійної та позовної роботи додається про­ект наказу, погоджений з відповідними структурними підрозділа­ми.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються керівнику підприємства або його заступнику. Керівник підприємс­тва (або його заступник) розглядає за участю керівників структур­них підрозділів аналіз претензійної та позовної роботи та приймає відповідне рішення.

договорів прийому та відпуску продукції (товарів), економії, ра­ціонального використання матеріальних, трудових, фінансових, сировинних ресурсів.

Контрольні питання:

1. Функції юридичної служби при здійсненні претензійно-по­зовної роботи. Облік претензій та позовів.

2. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової від­повідальності. Порядок розгляду претензій.

3. Аналіз претензійної роботи юридичною службою. Мета пре- тензійний-позовної роботи на підприємстві.

4. Порядок ведення претензійної та позовної роботи на підпри­ємстві, в установі, організації.

5. Контроль за додержанням структурними підрозділами вста­новленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду пре­тензій.

6. Завдання претензійно-позовної роботи як окремої складової правової роботи.

7. Положення (інструкція) про порядок ведення претензійної роботи.

8. Порядок підготовки та розгляду претензій. Строки розгляду претензій.

9. Порядок підготовки позовних заяв на підприємствах, устано­вах та організаціях. Порядок розгляду позовних заяв. Порядок під­готовки документів для осіб, що представляють інтереси сторін.

10. Порядок розгляду господарських спорів в апеляційному та касаційному порядку та за ново виявленими обставинами.