9.2. Організація претензійно-позовиої роботи

Стосовно організації самої правової роботи на підприємстві та методики її ведення, то тут, окрім ГПК, ЦПК та Кодексу України про адміністративне судочинство провідну роль відіграють рекомендації та роз'яснення Міністерства юстиції України. Зокрема, рекомендації Міністерства юстиції №2 від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації», де досить детально викладено інформацію щодо того, яким чином треба вести претензійно-позовну роботу. А в контексті діловодства юридичної служби цікавими є чотири форми реєстрів, пов'язаних із виставленням претензій та поданням позовів. Зазначенні Рекомендації підготовлені з урахуванням досвіду роботи в умовах становлення нових економічних відносин та можливостей їх використання підприємствами, організаціями та установами. Метою Рекомендацій насамперед є надання практичної та методичної допомоги господарським керівникам, підприємцям, працівникам юридичної служби та інших структурних підрозділів в організації ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві згідно з Господарсько-процесуальним кодексом України. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за стан претензійно-позовної роботи. Недодержання встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням державної дисципліни і тягне за собою відповідальність винних у цьому посадових осіб згідно з чинним законодавством України.

Керівники та інші посадові особи підприємств зобов'язані вести боротьбу з фактами зволікань при розгляді претензій, безпідставних відмов в задоволенні обґрунтованих вимог заявників претензій, доведення до суду безопірних позовів та здійснювати заходи щодо усунення причин та умов, які породжують обґрунтовані претензії.

З урахуванням специфіки діяльності підприємства, його функціональних особливостей та структури видається наказ чи затверджується положення (інструкція) про порядок ведення претензійно- позовної роботи, де чітко розподіляються обов'язки струкіурних вдрозділів: служб, відділів, управлінь по підготовці і розгляду претензій та позовів. У кожному структурному підрозділі наказом (розпорядженням) керівника ця робота покладається на конкретних працівників.

Здійснення контролю за додержанням струкіурними підроз. ділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і роз- гляду претензій, покладається на юридичну службу. Структурний підрозділ та юридична служба ведуть журнали обліку претензій та позовних заяв, пред'явлених підприємством та до нього.

Претензійно-позовна робота на підприємстві повинна сприяти: забезпеченню виконання договірних зобов'язань у всіх сферах діяльності; економії та раціональному використанню матеріалі,, них, трудових, фінансових, паливно-енергетичних, сировинних та інших видів ресурсів; зниженню непродуктивних витрат та усуненню причин і умов, що їх спричиняють; забезпеченню захисту і відновленню порушених майнових прав та інтересів підприємств що охороняються законом; забезпеченню відповідальності порушників договірних зобов'язань; ефективному використанню законодавства для поліпшення економічних показників господарської діяльності та запобіганню його порушенням.

До претензійно-позовної роботи відноситься: підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів; пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів; підготовка відповідей (відзивів) та заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов суду у порядку нагляду; захист інтересів підприємства при розгляді майнових, переддоговірних та інших спорів в господарському та інших судах; здійснення ор- ганізаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів); забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням; розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовної роботи; підготовка висновків, пропозицій щодо поліпшення претензійно-позовної роботи.

Претензійна робота є самостійним етапом правової роботи. До претензійної роботи відноситься: підготовка, отримання і складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляди претензій; пред'явлення і розгляд претензій; здійснення реєстрації, обліку, зберігання і відправки претензійних матеріалів; здійснення контролю за претензійним виробництвом; розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійної роботи, підготовка пропозицій по її удосконаленню.

З урахуванням специфіки діяльності підприємства, його функціональних особливостей і структури видається наказ або затверджується положення (інструкція) про порядок ведення претензійної роботи, де чітко розподіляються обов'язки структурних підрозділів: служб, відділів, управлінь по підготовці і розгляду претензій. у кожному структурному підрозділі наказом керівника ця робота покладається на конкретних працівників.

Юридична служба підприємства, відповідно до Загального положення. Безпосередньо підкоряється керівникові підприємства, який несе персональну відповідальність за стан претензійної роботи- Порушення встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій спричиняє за собою відповідальність винних в цьому посадовців відповідно до чинного законодавства України. На юридичну службу покладено здійснення контролю за дотриманням структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій. Структурний підрозділ і юридична служба ведуть журнали обліку претензій, пред'явлених

підприємством і до нього.

Правовою формою, в якій знаходить вираз претензійна робота, є претензія - письмове звернення до контрагента з вимогою безпосередньо відновити порушене право і законні інтереси без втручання юрисдикційних органів.

Претензія - вимога про усунення недоліків в кількості і якості поставленого товару, відшкодування збитків, сплати боргів і штрафів. У комерційній практиці пред'явлення претензії є зазвичай першим кроком у вирішенні суперечок, що виникають між контрагентами. І лише після відмови в задоволенні претензії (або отримання відповіді на неї у встановлені терміни) пред'являється позов. Останній є зверненням в судові органи за захистом порушеного права або іншого інтересу, що охороняється законом. У разі порушення контрагентом майнових прав, законних інтересів підприємства відповідний відділ, служба, готує проект претензії Для обов'язкового пред'явлення контрагентові з пропозицією по- ,гги заборгованість, відшкодувати заподіяний збиток або сплатити передбачені в чинному законодавстві або договором штрафні санкції. Термін для пред'явлення претензії обчислюється з того дня, коли підприємство дізналося або повинно було дізнатися про порушення свого права.

Порядок досудового врегулювання спорів визначається Господарсько-процесуальним кодексом України, якщо інше не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Порядок пред'явлення і розгляду претензій до перевізника, які випливають з перевозок, визначається транспортними статутами і кодексами, а претензій до органів зв'язку стосовно надання останніми послуг зв'язку - відповідними правилами чи положеннями. Разом з тим претензії перевізника, що випливають з перевозки, і претензії органів зв'язку, які випливають з операцій по наданню послуг зв'язку пред'являються і розглядаються у порядку, передбаченому Го<> подарсько процесуальним кодексом України. У такому ж порядку пред'являються і розглядаються претензії до перевізника чи органу зв'язку, якщо ці претензії не пов'язані з перевозкою або наданням послуг зв'язку.

Підприємство, чиї інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником його прав та інтересів звертається до відповідача з письмовою претензією.

Відповідно до ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених Господарсько процесуальним кодексом України, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. Спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання.

При наявності підстав та обґрунтованості вимог матеріали для пред'явлення претензії готує структурний підрозділ підприємства відповідно до його функцій в господарській діяльності.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому вона пред'являється; номер і дата; обставини, на підставі яких пред'явлена претензія і докази, що їх підтверджують; посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума та розрахунок претензії, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів; документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Претензія після правової оцінки юридичної служби підписується керівником підприємства або його заступником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручається під розписку. Структурний підрозділ та юридична служба реєструють претензію в журналі обліку, здійснюють контроль за своєчасним надходженням відповідей від підприємств, яким були пред'явлені претензії.

У разі необхідності може бути надіслано нагадування про прискорення надання відповіді на претензію, яке підписується в тому ж порядку, що і сама претензія.

Претензія має бути розглянута відповідачем у місячний строк з дня її одержання, якщо інше не визначене законодавством. У випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів) розглядаються відповідачем протягом двох місяців.

Якщо боржник необгрунтовано відхилив чи залишив без відповіді претензію кредитора щодо сплати пені за несвоєчасну оплату поставленого (проданого) товару, наданих послуг, виконаних, робіт при поданні кредитором позову та розгляді господарським судом спору ціна позову збільшується проти суми, зазначеної в претензії. Про фактичне виконання претензії структурний підрозділ та юридична служба здійснюють відповідний запис в журналі обліку претензій, пред'явлених підприємством. Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних, підстав, залишена без відповіді, претензійні матеріали з висновком та Документами, що обґрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповідними структурними підрозділами в юри- дичну СЛУЖбу д ія підготовки позову.

Необхідна кількість екземплярів документів визначається в кожному окремому випадку залежно від числа відповідачів та ведення позовного провадження.

Керівник підприємства або його заступник при надходженні претензій розглядає їх та надсилає на перевірку структурному підрозділу та юридичній службі для виконання. При перевірці матеріалів претензії слід з'ясувати такі обставини: наявність всіх документів, що підтверджують обґрунтованість претензії; правильність складання розрахунку; наявність правових підстав для визначення чи відхилення претензії. Якщо до претензії не додані всі документи, необхідні для її розгляду, вони вимагаються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу.

Строки розгляду претензій обчислюються з дня одержання претензії і можуть бути подовжені на час, необхідний для досилання заявником на вимогу другої сторони додаткових документів. У випадку відмови заявника претензії виконати обгрунтовані вимоги другої сторони щодо подання додаткових документів або залишення цих вимог без відповіді, що перешкодило врегулюванню спору в досудовому порядку, господарський суд може віднести повністю або частково на позивача судові витрати, хоча би позов і було задоволено.

Витребувані додаткові документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розгляду претензії і відсутні у підприємства, що розглядає претензію. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що відсутність витребуваних додаткових документів не перешкоджала розгляду претензії або ці документи безумовно повинні були знаходитись у другої сторони, однак боржник не дав відповіді по суті претензії чи порушив строк її розгляду, господарський суд може застосувати до відповідача санкції та покласти на нього повністю або частково державне мито. Порядок досудового врегулювання спору вважається додержаним позивачем незалежно від того, що він не надіслав на вимогу другої сторони відсутні в останньої додаткові документи. Однак з урахуванням того, що витребувані, але не надіслані заявником документи могли б сприяти врегулюванню спору в досудовому порядку, господарський суд може віднести повністю або частково на позивача сплачене ним державне мито і в тому випадку, коли позов задоволено за рахунок відповідача. Якщо у встановлений строк відомості чи документи не одержані, претензія розглядається за наявними документами.

Після первинної правової оцінки претензійні матеріали у визначений на підприємстві строк передаються юридичною службою у відповідні підрозділи для надання висновку по суті претензійних вимог. Матеріали передаються під розписку через канцелярію.

Структурний підрозділ, який отримав претензійні матеріали, повинен у встановлений на підприємстві строк перевірити їх та надати письмовий висновок щодо обґрунтованості претензійних вимог. У разі необхідності структурний підрозділ проводить звірку розрахунків, службову перевірку та інші дії, що забезпечують врегулювання спору в претензійному порядку. Висновок повинен бути підтверджений відповідними документами. Висновок з претензійними матеріалами передається в юридичну службу.

Юридична служба з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне, часткове) претензії, а там, де юридичної служби немає, проект відповіді готує структурний підрозділ, якому передано на перевірку претензію. У проекті відповіді про відмову в задоволенні претензії повинні бути вказані мотиви, з яких претензія відхиляється, з посиланням на відповідні нормативні акти. До нього додаються у необхідних випадках документи, що спростовують претензійні вимоги повністю або частково (транспортні документи про відвантаження продукції (товарів), копія платіжного доручення про перерахування заборгованості та ін.).

Проект відповіді повинен містити: найменування та адреси підприємств (які дають і яким дається відповідь), даіу і номер претензії, на яку дається відповідь. При відмові в задоволенні претензії заявнику повертаються подані до неї оригінали документів. У проекті відповіді про визнання претензії визначається строк і спосіб її задоволення (перерахування суми заборгованості, зміна продукції та ін.). Керівнику підприємства надається письмовий висновок структурного підрозділу, який перевіряв претензію та необхідні Документи, що підтверджують підстави задоволення претензійних имог. Відповідь на претензію підписується керівником підприємства або його заступником після візування її керівником структурного підрозділу, головним бухгалтером та юридичною службою.

Бухгалтерія (фінансова служба) у встановлений на підприємстві строк надає юридичній службі копію платіжного доручення про перерахування заборгованості, а відповідний структурний підроз. діл - копію документа про відправлення матеріальних цінностей в залежності від способу задоволення претензійних вимог. Відповідь на претензію надсилається рекомендованим або цінним листом з описом поштового вкладення чи вручається під розписку. Претензія з копією відповіді та доказами її відправлення (квитанція про рекомендований або цінний лист, опис поштового вкладення чи розписка про вручення) залишаються в юридичній службі.

Результати розгляду вносяться в журнал обліку претензій пред'явлених підприємству. Залишення претензії без відповіді не допускається. У разі порушення строків розгляду претензії, чи залишення її без відповіді господарський суд при вирішенні'господарського спору має право стягти на користь державного бюджету з підприємства, яким допущено порушення, штраф.

Позовна робота, включаючи підготовку матеріалів для пред'явлення позовів та відзивів на них, здійснюється юридичною службою підприємства або відповідним структурним підрозділом у разі відсутності такої служби.

Позов пред'являється у випадках безпідставного повного або часткового відхилення претензії, пред'явленої підприємством та залишення її без відповіді. Юридична служба дає правову оцінку документів, переданих їй відповідним структурним підрозділом щодо їх обґрунтованості та законності. Вона у процесі підготовки позовної заяви має право вимагати від структурних підрозділів податкові матеріали, які підтверджують вимоги підприємства - позивача. Якщо переданих документів виявляється недостатньо чи вони будуть неправильно оформлені, юридична служба зобов'язана у письмовому висновку встановити строк для усунення недоліків. У разі, коли структурний підрозділ не передав необхідні документи, керівник підприємства має право накласти стягнення на винних

осіб у відповідності з чинним законодавством.

Позовна заява, у відповідності до ст. 54 ГПК Украіни подається до господарського суду у письмовій формі 1 підпису повноважною посадовою особою позивача або його представником і повинна містити:

— найменування господарського суду до якого подається заява;

— найменування сторін, їх поштові адреси, найменування і номери рахунків в банківських установах, якщо заява подається фізичною особою - підприємцем то подаються документи, що свідчать про його статус;

І зазначення ціни позову, якщо він підлягає грошовій оцінці, або суми договору, якщо спір стосується укладення, зміни та розірвання господарських договорів; зміст позовних вимог;

— виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся та законодавство на підставі якого подається позов;

— відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

і перелік документів, що подаються до заяви тощо.

При цьому, якщо інтереси підприємства захищає адвокат, то він також діє на підставі довіреності, угода між суб'єктом господарювання та адвокатом (ордер) на надання правових послуг не замінює довіреність підписану керівником суб'єкта господарювання та завіреною печаткою (п.5 Інформаційного листа Вищого Господарського суду від 29.06.2010 року №01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського кодексу України»).

Після одержання ухвали господарського суду про порушення провадження у справі за резолюцією керівника підприємства або його заступника юридична служба підприємства відповідним структурним підрозділом виконує вимоги цієї ухвали у строки, визначені господарським судом.

Рішення, ухвала, постанова господарського суду аналізується відповідним структурним підрозділом та юридичною службою. По результатам цього аналізу керівнику підприємства або його закупнику вносяться" пропозиції: подання до господарського суду

ипро перегляд рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду «шкодування збитків за рахунок винних осіб.

Відповідно до ст. 91 ГПК України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор і апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. Місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або

її представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Сторони у справі (ст. 107 ГПК) мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарським суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв ос- каржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду Украї- рл у п'ятиденний строк з дня її надходження.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду

законної сили.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовш формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату

ггоийшптя рішення або постанови; - .

3) найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої

сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги (подання) документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Крім того справи можуть бути переглянути Верховним судом України у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

- з мотивів застосування Вищим господарським судом України у™ нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

- у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

- у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

- з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніш двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Заява подається стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Позовні заяви, одержані підприємством реєструються канцелярією і в той же день передаються для резолюції керівнику підприємства або його заступнику, потім - в юридичну службу для виконання. Юридична служба реєструє позовні заяви в журналі обліку, вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх. При необхідності юридична служба передає позовну заяву у відповідний структурний підрозділ, який в 3-денний строк зобов'язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог. На основі одержаних документів юридична служба готує мотивований відзив, який підписує керівник підприємства або його заступник та надсилає його не пізніше 3-х днів з дня одержання ухвали про порушення справи: господарському суду - разом з усіма документами, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу та іншим відповідачам копію відзиву.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство; докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, в залежності від обставин — прокурору.

Підприємство здійснює контроль щодо реалізації вимог виконавчих документів. Про надходження грошових сум за претензіями, визнаними відповідачами за рішеннями господарського суду, а також про перерахування підприємством сум у випадках визнання претензій та грошових стягнень за рішеннями господарського суду бухгалтерія (фінансовий відділ) повідомляє юридичну службу в строк, визначений на підприємстві, про що вносяться відповідні відмітки в журнали обліку претензій та позовних заяв.

Юридична служба аналізує стан претензійно-позовної роботи за квартал, рік. Структурні підрозділи надають їй необхідні для цього дані. Результати аналізу юридичною службою викладаються письмово з цифровими даними.

Аналіз може здійснюватись в такому порядку: по кожному виду претензій, позовів наводяться найчастіші випадки порушень, допущені структурними підрозділами, найхарактерніші претензії, позови на значні суми, причини та умови їх виникнення; вносяться пропозиції вжити конкретних заходів та здійснити організаційні дії для поліпшення претензійно-позовної роботи, запобігання непродуктивних витрат та збитків, відшкодування шкоди заподіяної підприємству, за рахунок винних осіб.

У необхідних випадках за погодженням з керівником підприємства по аналізу претензійної та позовної роботи додається проект наказу, погоджений з відповідними структурними підрозділами.

Результати аналізу претензійної та позовної роботи подаються керівнику підприємства або його заступнику. Керівник підприємства (або його заступник) розглядає за участю керівників структурних підрозділів аналіз претензійної та позовної роботи та приймає Відповідне рішення.

Юридична служба періодично проводить заняття з працівниками підприємства щодо вивченим чинного законодавства з питань укладання та виконання у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права:

Підприємство здійснює контроль щодо реалізації вимог виконавчих документів. Про надходження грошових сум за претензіями визнаними відповідачами за рішеннями господарського суду, а також про перерахування підприємством сум у випадках визнання претензій та грошових стягнень за рішеннями господарського суду бухгалтерія (фінансовий відділ) повідомляє юридичну службу в строк, визначений на підприємстві, про що вносяться відповідні відмітки в журнали обліку претензій та позовних заяв.

Юридична служба аналізує стан претензійно-позовної роботи за квартал, рік. Структурні підрозділи надають їй необхідні для цього дані.' Результати аналізу юридичною службою викладаються письмово з цифровими даними.

договорів прийому та відпуску продукції (товарів), економії, раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових, сировинних ресурсів.

Контрольні питання:

1. Функції юридичної служби при здійсненні претензійно-позовної роботи. Облік претензій та позовів.

2. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. Порядок розгляду претензій.

3. Аналіз претензійної роботи юридичною службою. Мета пре- тензійний-позовної роботи на підприємстві.

4. Порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації.

5. Контроль за додержанням структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій.

6. Завдання претензійно-позовної роботи як окремої складової правової роботи.

7. Положення (інструкція) про порядок ведення претензійної роботи.

8. Порядок підготовки та розгляду претензій. Строки розгляду претензій.

9. Порядок підготовки позовних заяв на підприємствах, установах та організаціях. Порядок розгляду позовних заяв. Порядок підготовки документів для осіб, що представляють інтереси сторін.

10. Порядок розгляду господарських спорів в апеляційному та касаційному порядку та за ново виявленими обставинами.