Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Коментар статті Конституції:
Ця стаття є однією з провідних, присвячених українській державності. В ній визначені основні риси України як держави. Згідно з Декларацією про державний суверенітет України, проголошеною 16 липня 1990 р наша держава є суверенною, національною, яка розвивається в існуючих кордонах, на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення. Тому, ведучи мову про суверенітет, слід зазначити, що він як атрибут держави є однією із підвалин забезпечення державної влади з урахуванням її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. Лише народ може визначати і змінювати конституційний лад в Україні Це право не може бути узурповане ні державою, ні її органами або посадовими особами. Суверенітет надає можливість здійснювати через відповідні державні структури функції стосовно формування і реалізації як внутрішньої, так і зовнішньої політики України.
Із суверенності України і випливає її незалежність. Адже лише суверенна держава може бути неза-лежною і має право самостійно вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання в них будь-якої іншої країни. Як державний суверенітет, так і незалежність є головними ознаками держави, без яких вона не може нормально функціонувати. Враховуючи це, держави офіційно проголошують свій суверенітет. Як уже зазначалося, це свого часу зробила і Україна.
Конституція характеризує Україну як демократичну державу, в якій існує республіканська форма правління, тобто громадяни мають право формувати склад законодавчого органу, обирати Президента, ви-рішувати питання місцевого самоврядування та інші.
Система закріплених в Конституції прав і свобод людини і громадянина свідчить про високий рівень демократії в Україні. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи, багато з яких є визначальними для розуміння України як демократичної держави.
Зокрема, це право на свободу і особисту недоторканність, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, свободу світогляду і віросповідання, об'єднання у політичні партії та громадські організації, право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах і таке інше.
Україна проголошена соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, не-доторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава для людини, а не навпаки - такий зміст багатьох конституційних норм, які визначають загальнодержавну політику у соціальній сфері, забезпечують соціальну спрямованість економіки (ст. З, 11, 13, 17, 27, 43, 45, 52 та інші). Поважаючи принципи соціальної справедливості. Конституція надає рівні умови для розвитку кожної особистості, можливості застосування нею своїх здібностей на власну і суспільну користь. Важливою ознакою соціальної держави е не лише врахування, а й сприяння з її боку задоволенню інтересів всіх соціальних груп і прошарків населення, зміцнення на цій основі соціальної злагоди і єдності народу.
Щоправда, розмір пенсій наших громадян не завжди дає можливість забезпечити відповідний рівень їх життя. Тому є досить важливою у цьому нлані ч. З ст. 46 Конституції про те, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчуван-ня, одяг, житло (ст. 48).
Визначення України правовою державою ще не відображає реальність сьогодення, а є одним із пер-шочергових завдань, яке необхідно вирішувати найближчим часом. Але. як свідчить світова практика, да-леко не всі, навіть демократично розвинуті держави, у своїх конституціях закріпили подібні положення.
Основною ознакою такої держави є те, що у ній панує і верховенствує закон. Всі державні органи, їх посадові особи, об'єднання громадян та інші суб'єкти права повинні діяти в межах Конституції та відпо-відно до законів України. Це правило вводиться в ранг конституційного принципу (ст. 6, 8 Конституції).
Важливим є те. що громадянам гарантується звернення до суду для захисту своїх конституціїних прав і свобод (ч. З ст. 8). Ці звернення можуть бути з приводу дій чи бездіяльності органів державної влади або місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Звичайно, що однією з підстав для таких звернень є недотримання вимог закону з боку відповідних державних органів, їх посадових осіб. Уперше Конституція надала можливість звертатися кожному за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Крім того, після використання всіх національних засобів правового захисту своїх прав і свобод кожному надано право звертатись до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55). Такі можливості, які відповідають світовим стандартам, людині і громадянину можуть бути надані лише у правовій державі.
Для правової держави, а значить і для України, характерні й інші ознаки, що закріплені консти-туційно: визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина; взаємна відповідальність держави і гро-мадянина; поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову; демократична форма правління; соціальна справедливість і гуманізм та інші. І особливо важливим у цьому плані є те, що Конституція України не лише проголосила, а й створила міцні конституційні основи правової держави. Й основні ознаки і принципи закріплені у відповідних конституційних нормах.