Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та
Судову. _
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Коментар статті Конституції:
У даній статті на конституційному рівні проголошується один із важливих принципів організації державної влади, який є одночасно характерною ознакою, атрибутом правової держави, а саме розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Він закріплений у конституціях багатьох демокра-тичних країн.
Ідея розподілу влад, сформульована ще у XVII сторіччі Дж. Локком та Ш. Монтеск'є, народилася в історичних умовах боротьби молодої буржуазії з феодальною абсолютистською монархією одночасно з договірною теорією походження держави, визнанням народного суверенітету, природних прав і свобод лю-дини. Зміст ідеї поділу влад полягає у децентралізації державної влади та її поділу в залежності від функ-ціонального призначення на законодавчу, виконавчу та судову. На думку Монтеск'є, поєднання всієї пов-ноти влади в одній особі або в одному органі державної влади завжди буде призводити до сваволі. Він зазначав, що всі три зазначені гілки влади мають бути відносно незалежними, мати свою чітко визначену компетенцію. Важливим фактором узгодження їх діяльності є відповідні засоби стримувань і противаг, які мають урівноважувати всі три гілки державної влади. Такими засобами є встановлення різних строків повноважень парламенту, президента і призначення різних дат їх виборів, право парламенту на дострокове припинення повноважень президента країни (право імпічменту), право президента на розпуск парламенту в разі його неспроможності вирішувати найважливіші питання суспільного і державного життя, спільне призначення президентом і парламентом вищих посадових осіб держави, підписання президентом країни законодавчих актів, прийнятих парламентом, і т. д. Ідея розподілу влад вперше знайшла своє відтворення в історично відомому документі "Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорізького", написаному П. Орликом ще у 1710 р.
У практиці державного будівництва багатьох країн по-різному використовується принцип розподілу влад. Так, жорсткий розподіл влад характерний для країн з президентськими формами республіканського правління (наприклад, США). Більш тісний взаємозв'язок гілок влади, навіть переплетення їх функцій, характерні для парламентських (наприклад, ФРН, Італія) і змішаних парламентсько-президентських республік (Франція).
У відповідності з Конституцією України в цій статті не лише закріплений поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, а й закріплюється важливе положення про те, що органи, які уособлю-ють ту чи іншу гілку влади, здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відпо-відно до законів України (ч. 2 ст. 6). Параметри цих повноважень виписані у відповідних розділах Основ-ного Закону. Так, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, повноваження якої визначаються р. IV Конституції. Р. V визначає повноваження Президента України як глави держави. Раніше, як відомо, вони були окреслені Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р.
Повноваження органів виконавчої влади закріплені у р. VI "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади". Вищим у системі органів виконавчої влади визначається Кабінет Міністрів. У цьому розділі у загальному вигляді окреслюються його повноваження.
Відповідним чином у Конституції визначена система та повноваження органів, які здійснюють функції, пов'язані із правосуддям у нашій державі (р. VIII і XII).
З прийняттям нової Конституції України можна вважати вирішеною проблему співвідношення повно-важень законодавчої, виконавчої та судової влад, яка до останнього часу залишалася актуальною для державного будівництва в Україні. У цьому відношенні Конституція стала важливим, стабілізуючим фактором державного і суспільного життя України. Втім, конституційне закріплення принципу розподілу влад надало можливість не лише розмежувати компетенцію між різними гілками державної влади, а й створити необхідну систему стримувань і противаг, яка не дозволяє привласнити всю повноту державної влади одному органу держави. Поважання принципу поділу влад є важливою гарантією проти узурпації влади народу державою.