Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. . _..
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. . ,
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Коментар статті Конституції:
Коментована стаття вирішує основні питання форми державного правління, суверенної влади наро-ду, форм і гарантій її здійснення.
В цьому конституційному положенні визначення Україна - це офіційне найменування суверенної, не-залежної держави, що виникла 24 серпня 1991 р. Україна є згідно з цією статтею республікою. Слово "республіка" в тексті Конституції не є складовою частиною найменування держави, як, наприклад. Фран-цузька Республіка, Республіка Польша та ін., а лише свідченням конституційно прийнятої в Україні форми правління.
У найбільш загальному визначенні "республіка" означає таку форму державного правління, за якою вищий законодавчий орган держави є колегіальним і обирається всім народом або його частиною. В рес-публіці функції офіційного глави держави, яюцо це одна особа, не можуть бути ні спадковими, ні довічними. Республіканська форма правління в Україні цілком природно вписується в історичні традиції української нації, яка з часів Київської Руси - Гали- цько-Волинської держави більше не знала сталого монархічного принципу, а свої державотворчі наміри здійснювала за допомогою різних рад, виборних та відповідальних гетьманів.
Принцип республіканського правління, закріплений у цій статті, розвивається в інших_ частинах Конституції України, знаходить втілення в іі р. III, IV та V.
Поняття "республіка", яке вперше було запроваджено у Стародавньому Римі, означає дослівно "справу народу", але пізніше стало тлумачитися як "влада народу". Історії відомі республіки демократичні, аристократичні та ін. Різноманітність республіканських форм правління залежить від того, наскільки народ впливає на формування і діяльність органів держави.
Зважаючи на це, ст. 5 далі робить істотно важливе уточнення: Україна - республіка, в якій суверен - народ. Суверенітет за змістом цієї статті належить народу, який здійснює владу первісну і верховну в Україні як державі. Народ України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, в країні.
Це означає як участь народу в управлінні державою так і виключне право народу своїми вольовими рішеннями визначати і змінювати конституційний лад України, її демократичну легітимність як правової держави- В цій конституційній формулі полягає суть визначення ролі народу як суверена. Причому вихід-ною позицією є визнання державної влади необхідною функцією суспільства, здійснюючи яку народ організує і координує діяльність всіх суб'єктів суспільного життя. «
В широкому розумінні поняття народу за Конституцією збігається з сукупністю громадян України і тому за змістом збігається з поняттям Український народ. У відносинах з суверенною владою народ ото-тожнюється з виборчим корпусом і означає сукупність громадян України з активними виборчими правами. Конституційна концепція народу базується на рівності громадян у відносинах з владою.
Згідно з Конституцією, народ як суверен здійснює владу різними шляхами. Він реалізує свою уста-новчу владу, визначає і вдосконалює конституційний лад держави. За допомогою виборів делегує здійснення владних повноважень державі в особі її конституційних органів та органам місцевого самоврядування. Народ здійснює владу і через всеукраїнський, місцевий референдуми, вибори, народну законодавчу ініціативу, інші форми безпосередньої демократії.
Конституція закріплює не тільки основні форми народовладдя, вона визначає також найважливіші принципи, правила і процедури здійснення народом цих форм влади, встановлюючи гарантії прав сувере-на. До останніх належать, насамперед, конституційні положення, в яких закріплюється заборона на узур-пацію виключних прав народу на визначення і зміну конституційного ладу в Україні. Ці права не можуть бути узурповані державою, її органами та посадовими особами. Щодо державної влади, то Конституція в категоричній формі встановлює, що ніхто не може її узурпувати, оскільки єдиним її джерелом є суверенний народ.