Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Коментар статті Конституції:
У частині 1 даної статті міститься загальне поняття місцевого самоврядування в Україні, яке має будуватися на основі визнаного і гарантованого державою права територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах, передбачених Конституцією і законами України.
Таким чином, первинним суб'єктом місцевого самоврядування Конституція проголошує не адмініст-ративно-територіальну одиницю, а територіальну громаду як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою з метою задоволення в межах закону своїх колективних потреб і запитів та захисту своїх законних прав і інтересів.
Іншими словами, в Конституції йдеться про підвищення ролі різноманітних форм безпосередньої участі територіальних громад - жителів сіл, селищ міст в управлінні місцевими справами.
Формами безпосереднього здійснення територіальними громадами сіл, селищ, міст своїх самоврядних повноважень є місцеві вибори та референдуми.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене законом до відання місцевого самоврядування.
Рішення, прийняте місцевим референдумом, не потребує будь-якого затвердження державними орга-нами і є обов'язковим для виконання відповідною радою, місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, організаціями і установами, а також громадянами, якщо воно не суперечить закону.
Формами безпосередньої участі жителів сіл, селищ, міст у здійсненні окремих повноважень, віднесених до відання місцевого самоврядування, є загальні збори громадян за місцем проживання, що можуть скликатися на рівні будинку, вулиці, кварталу, житлового комплексу, мікрорайону, а також окремих населених пунктів, які не є самостійними адміністративно-територіальними утвореннями.
Рішення зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов'язковим для виконання органами територіальної самоорганізації громадян, усіма громадянами, які проживають на відповідній території.
Тим часом це ніякою мірою не означає приниження місця і ролі виборних та інших органів місцевого самоврядування, оскільки місцеве самоврядування може ефективно функціонувати лише за умови оптимального поєднання безпосередньої і представницької демократії. Згідно з ч. З даної статті місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. До цих органів в Україні, як і, зрештою, в переважно більшості демократичних країн, відносяться: сільські, селищні, міські ради, що складаються з депутатів, обраних на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування; районні і обласні ради, що представля-ють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Щоправда, порядок формування цих органів залишився за межами конституційно-правового регулювання.
Як СВІДЧИТЬ зарубіжний досвід, саме виборні органи місцевого самоврядування є основними носіями самоврядних повноважень, головною формою самоорганізації територіальних громад.
Проголошення сільських, селищних, міських та районних і обласних рад органами місцевого само-врядування зовсім не означає, що вони вилучаються із системи народовладдя взагалі, перестають бути однією із найдійовіших форм участі громадян в управлінні справами суспільства і держави. Адже відповідно до ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередьо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Конституції сільські, селищні та міські ради можуть мати і свої виконавчі органи. їх правовий статус, порядок утворення, реорганізації і ліквідації визначається законом. Проте це мають бути виконавчі органи відповідних рад, а не створені на противагу радам паралельні самоврядні структури. Це, зрештою, не виключає відповідного розподілу, функцій і повноважень між радою та її виконавчим І органом, механізму розв'язання можливих конфліктів, що можуть виникати між ними, при збереженні в межах закону певного верховенства ради як представницького органу, що уособлює громаду.
На рівні областей і районів передбачається створення не виконавчих органів, а виконавчого апарату відповідної ради, який здебільшого буде займатися організацією роботи відповідної ради. Функції ж ви-конавчих органів цих рад, як це випливає із ст. 118 Конституції, будуть виконувати відповідні місцеві державні адміністрації, на які покладається реалізація делегованих їм відповідними радами повноважень.
Що стосується здійснення місцевого самоврядування в містах Києві і Севастополі, то його особливості, як зазначається в ч. 2 коментованої статті, мають визначатися окремими законами України. Це І пояснюється тим, що ці міста відповідно до ст. 133 Конституції мають спеціальний статус, який обумовлений тими специфічними функціями і завданнями, що покладаються державою на ці міста. Саме тому в Києві і Севастополі, на відміну від інших міст України, згідно зі ст. 118 Конституції будуть функціонувати відповідні державні адміністрації, що. безумовно, впливатиме на специфіку місцевого самоврядування в цих містах.
Щодо функціонування місцевого самоврядування в містах з районним поділом, то ч. 5 цієї статті відносить це питання до відання міських рад. Проте це не означає ліквідації районних у містах рад як представницьких органів місцевого самоврядування Це випливає із змісту ч. З п. 8 "Перехідних положень", згідно з яким районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону, тобто районна в місті рада та її виконавчий орган здійснюють повноваження, делеговані їм міською радою та її виконавчим органом в обсязі, необхідному для забезпечення колективних потреб громадян району.
Відповідно до ч. 5 цієї статті одним з елементів системи місцевого самоврядування в Україні є гро-мадські комітети і ради самоврядування - органи територіальної самоорганізації населення, які можуть створюватися з дозволу сільських, селищних та міських рад за ініціативою жителів. Вони обираються за-гальними зборами громадян або їх представників з метою залучення населення відповідних територіаль-них утворень (будинку, вулиці, кварталу, житлового комплексу тощо) до участі у вирішенні питань, від-несених до відання місцевого самоврядування. Громадські комітети і ради самоврядування можуть здійснювати окремі повноваження, передані їм відповідними радами, а також ІНШІ повноваження відповідно до статутів (положень), затверджених загальними зборами громадян.