Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Коментар статті Конституції:
Конституція сприйняла положення статті 12 Загальної декларації прав людини, яка проголосила, що ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на таємницю його кореспонденції. В ній конкретизовано основні форми кореспонденції: телеграфна, листування, телефонні розмови та інша кореспонденція. Під визначення "інша кореспонденція" може бути віднесена, наприклад, електронна пошта. Таємниця кореспонденції належить до особистих таємниць людини. За порушення встановленої Конституцією гарантії винна особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 131 Кримінального кодексу України.
На сьогодні вказана гарантія передбачена чинним законодавством. Зокрема, частина друга ст. 14 Кримінально-процесуального кодексу вказує, що особисте життя громадян, таємниця листування, те-лефонних розмов і телеграфних повідомлень охороняються законом. У ч. З цієї статті конкретизується, що обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставі і в порядку, встановлених цим кодексом. Під час обшуку або виїмки, як передбачено у ст. 185 того ж кодексу, слідчий повинен вживати заходів до того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні. А відповідно до ст. 187 КПК України накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах може провадитися тільки з санкції прокурора або його заступника чи за постановою суду. З метою запобігання розголошенню у судовому розгляді справи відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, ст. 20 Кримінально-процесуального кодексу передбачає можливість проведення закритого судового розгляду.
Оскільки відповідно до Конституції винятки з таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції можуть встановлюватись лише судом, ця вимога має знайти своє відтворення в усіх законодавчих актах, які торкаються проблем таємниці кореспонденції.