Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.


Коментар статті Конституції:

Гарантуючи невтручання в особисте й сімейне життя особи, держава забезпечує тим самим мож-ливість з боку кожного контролювати інформацію про себе, про свою родину, припинити розголос не-бажаної інформації. Тобто у сфері особистого життя відносини між людьми та державою будуються на принципах моральності. Гарантія невтручання в особисте і сімейне життя - це гарантія на особисту і сімейну таємницю, на забезпечення можливості перебувати у стані відносної незалежності від держави й суспільства. Посилання на те, що держава гарантує невтручання в особисте і сімейне життя особи крім випадків, передбачених Конституцією України, цілком виправдане.

Поняття інформації про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про неї. Основними даними про особу є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Конфіденційна інформація за своїм правовим режимом - це інформація з обмеженим доступом, що містить відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб. Кожен, хто володіє інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, що є предметом його професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного, особистого та сімейного інтересу, і при цьому не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначає режим доступу до неї. Тому обмеження щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу (без її згоди), про які йдеться у ч- 2 ст. 32 Конституції, слушні, адже йдеться про права особи, можливі подробиці її інтимного життя, інформацію, розголошення якої може негативно вплинути на спосіб існування людини, її родинний стан та багато інших чинників. Тільки згода самої особи дає можливість розпоряджатися інформацією про неї, за винятком випадків збирання інформації при проведенні слідства, дізнання та оперативно-розшукових заходів. і

Серед конфіденційної інформації особливу вагу І має інформація професійного характеру. В чинному законодавстві передбачені суворі обмеження, які стосуються цієї інформації та засобів її розголошення. І Наприклад, у ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. зазначено, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. У ст. 8 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. обумовлено, що нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій. Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про ці дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків. Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки на письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і; слідства у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами. Професійними таємницями вважаються також таємниці: сповіді, довіреної священнослужителю; судового захисту; попереднього слідства; усиновлення та інше.

Конституція передбачає право кожного громадянина на ознайомлення з інформацією про себе, яке і пов'язане з діяльністю не тільки органів державної влади, місцевого самоврядування, а й установ і ор-ганізацій усіх форм власності. Відповідно до ст. 31 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. громадяни мають право доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, до-речність тощо. Органи державної влади, місцевого самоврядування, установи і організації, які мають ін-формацію про громадян, зобов'язані надавати її безпосередньо і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанк-ціонованому доступу до неї.

Відмова в доступі до такої інформації або приховування її, незаконне збирання, використання, зберігання чи її поширення можуть бути оскаржені до суду. Гарантія на судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію та вимагати вилучення будь-якої інформації підкріплюється вимогами ст.49 Закону України "Про інформацію". Право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, збереженням, використанням та поширенням такої інформації, міститься у ст. 440 і 440 Цивільного кодексу (див. коментар до ст. 56).


Получите за 15 минут консультацию юриста!