Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.


Коментар статті Конституції:

Відповідно до статті 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Це невід'ємне право людини знайшло відображення у частині першій ст. 49 Конституції, яка наголошує, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Зміст права громадян на охорону здоров'я визначається ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Це право, зокрема, передбачає. життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, ме-дичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення. який є необхідним для підтримки здоров'я і людини; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку; кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я; правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди та інші права громадян у галузі охорони здоров'я. Слід зауважити, що такими ж правами користуються іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на.території України, якщо інше не передбачено міжнародним договором чи законодавством України (ст Н Основ законодавства про охорону здоров’я).

Цільовий комплексний підхід до вирішення проблем охорони здоров'я в Україні забезпечують відповідні соціально-економічні, медико-санітарні і оздоровчо-профілактичні програми, які фінансуються державою. Такі загальнодержавні програми розробляються і здійснюються Кабінетом Міністрів України, а місцеві програми, що відображають специфічні погреби охорони здоров'я населення, яке проживає на відповідних територіях, формуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами міс-цевого самоврядування.

Складовою механізму фінансування охорони здоров'я є медичне страхування - система заходів по створенню спеціального грошового страхового фонду, з коштів якого відшкодовуються витрати на медичні послуги, утримання хворих у лікувально-профілактичних установах та інша матеріальна шкода, що пов'язана з порушенням здоров'я, працездатності і соціальної активності людини. Держава забезпечує створення і функціонування системи медичного страхування населення. Страхування громадян здійсню-ється за рахунок Державного бюджету України, коштів підприємств, установ і організацій та власних коштів громадян. Питання організації медичного страхування і використання страхових коштів ви-значаються відповідним законодавством (ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я).

Важливим напрямом охорони здоров'я е надання громадянам медичних послуг. їх ефективність і доступність забезпечується державою шляхом сприяння розвиткові лікувальних закладів усіх форм влас-ності, надання безоплатної медичної допомоги в державних і комунальних установах охорони здоров'я, існуючу мережу яких заборонено скорочувати, охоплення населення всіма видами медичних послуг: профілактичними, лікувально-діагностичними, реабілітаційними, протезно-ортопедичними і зубопротез-ними, а також доглядом за хворими, непрацездатними та інвалідами.

У комплексі заходів охорони здоров'я особливе місце займає державне забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Воно здійснюється шляхом впровадження і забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, здійснення комплексу спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів іа організації державного санітарного нагляду. 1 Порядок забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення визначається Законом І України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р.

З охороною здоров'я безпосередньо пов'язана І фізична культура, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людей. Державна політика в цій галузі визначається Законом України "Про фізичну культуру і спорт" від 24 грудня 1993 р.


Получите за 15 минут консультацию юриста!