Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових про-дуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засек-речена.


Коментар статті Конституції:

Безпечне для життя і здоров'я людей довкілля є такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки і виникненню небезпеки для життєдіяльності населення.

Критерії безпечного стану довкілля визначаються екологічними стандартами і нормативами та технічними, санітарно-гігієнічними, будівельними та іншими нормами та правилами, що містять вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до них здійснюється: розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення, в дію та експлуатація підприємств, споруд та інших об'єктів, застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин, експ-луатація і обслуговування автомобільного транспорту,, вирішення питань охорони довкілля від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого. впливу фізичних факторів та від забруднення радіоактивними, виробничими, побутовими. ІНШИМИ ВІДХ0дами а також при впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем.

Здійснення заходів щодо охорони довкілля забезпечується: фінансуванням їх за рахунок державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища та власних коштів підприємств; економічним стимулюванням діяльності, яка сприяє поліпшенню якості довкілля; функціонуванням системи збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан довкілля (екологічний моніторинг); проведенням екологічної експертизи проектів господарської та іншої діяльності; державним контролем за дотриманням екологічних стандартів, нормативів і правил та застосуванням до їх порушників заходів адміністративної, кримінальної та цивільної відповідальності.

Широкі повноваження в галузі охорони довкілля надані громадянам. Вони в порядку, що визначений законодавством, мають право брати участь в обговоренні матеріалів щодо розміщення, будівництва і ре-конструкції екологічно небезпечних об'єктів та вносити пропозиції в державні та господарські органи з цих питань, а також в проведенні громадської екологічної експертизи, вносити пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконувати функції громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища тощо.

Конституційне закріплення отримали дві найважливіші складові екологічних прав громадян: право на відшкодування шкоди, заподіяної погіршенням стану довкілля, та право на отримання і використання екологічної інформації.

Кожний громадянин має право на подання до суду позовів про відшкодування шкоди внаслідок негативного впливу на довкілля діяльності підприємств, установ, організацій та окремих громадян. Така шкода відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі. У відповідних випадках враховуються витрати на лікування і відновлення здоров'я та витрати, пов'язані зі зміною місця проживання, професії, а також неодержані прибутки за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану придатного для використання за цільовим при-значенням та інші витрати та неодержані прибутки громадян, що пов'язані з погіршенням стану довкілля.

Конституція визнає екологічну інформацію відкритою, забороняє її засекречувати, гарантує вільний доступ до отримання даних про стан довкілля і (обсяги, склад хімічних токсичних речовин, джерела забруднення на відповідній території, рівні радіаційного забруднення) та про якість харчових продуктів та предметів побуту, а також визнає право громадян на її поширення. Порядок реалізації громадянами права на інформаційно, включаючи екологічну, визначається Законом України "Про інформацію", прийнятому 2 жовтня 1992 р.


Получите за 15 минут консультацию юриста!