Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Коментар статті Конституції:
Невідчужуваність, непорушність закріплених Конституцією прав і свобод людини і громадянина та неприпустимість їх звуження (ст. 21) підтверджується даною статтею, яка в той же час, зважаючи на реальні об'єктивні обставини, що можуть виникнути в державі і суспільстві, допускає можливість їх обмеження. Конституція встановлює жорсткі вимоги щодо цих обмежень: вони можуть вводитися тільки в умовах надзвичайного або воєнного стану тимчасово, на визначений законом строк; можуть обмежуватися тимчасово тільки ті конституційні права і свободи, які визначені в цій статті.
Оскільки існує лише гіпотетична можливість застосування воєнного стану, розглянемо деякі аспекти введення і регулювання надзвичайного стану.
Згідно із Законом України "Про надзвичайний 1 стан" від 26 червня 1992 р. надзвичайний стан - це передбачений Конституцією особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені даним законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод, а також прав юридичних осіб, та покладає на них додаткові обов'язки. Він спрямовується на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій; на захист конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян або при спробі захоплення державної влади шляхом насильства.
Введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях регулюється ст. 85 і 106 Кон-ституції (див. коментар до цих статей).
На період надзвичайного стану можугь вводитися певні заходи: особливий режим в'їзду та виїзду; обмеження свободи переміщення по території, на якій введено надзвичайний стан; посилення охорони громадського порядку і об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення; заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій, а також будь-яких масових заходів; заборона страйків; обмеження руху транспортних засобів та їх догляд.
У разі необхідності також можуть бути введені комендантська година; обмеження свободи друкова-них видань, засобів масової інформації шляхом введення попередньої цензури та іншими заходами; зу-пинення після відповідного попередження діяльності політичних партій і громадських організацій; перевірка документів в певних місцевостях і місцях, а за відповідних умов - і особистий обшук, обшук речей та транспортних засобів; обмеження чи заборона розповсюдження окремих видів товарів, речовин, напоїв тощо.
Але навіть у цих умовах незаконні дії і перевищення посадовими особами своїх повноважень, включаючи порушення гарантій прав громадян, встановлених законом, тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Друга частина цієї статті передбачає неможливість навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану зупинення перелічених у ній прав.
Мова йде про право на: рівність громадян перед законом (ст. 24); громадянство і його зміну (ст. 25); життя (ст. 27); повагу до гідності людини (ст. 28); свободу та недоторканність (ст. 29); звернення до органів державної влади (ст. 40); житло (ст. 47); шлюб (ст. 51); рівність дітей у їх правах (ст. 52); захист прав і свобод (ст. 55); відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди (ст. 56); знання своїх прав і обов'язків (ст. 57); незворотність дії законів та інших нормативних актів (ст. 58); юридичну допомогу (ст. 59); незобов'язаність виконання явно злочинних розпоряджень чи наказів (ст. 60); неможливість по-двійного притягнення до юридичної відповідальності (ст 61); вважатися невинуватим у вчиненні злочину (ст 62); невідповідальність за відмову давати свідчення щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів (ст. 63).