В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення.


Коментар статті Конституції:

Вибори як форма волевиявлення народу здійснюються за певними принципами, найбільш поширеними з яких є принципи загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Лише за таких умов можливе справжнє волевиявлення, дійсно демократичні вибори як форма безпосередньої демократії. Проголошення цих принципів на конституційному рівні, зокрема в даній статті, робить їх обов'язковими для виборів будь-якого виду.

Поряд з цим у законах про окремі види виборів можуть закріплюватись і інші принципи, які не супе-речать згаданим, зокрема принципи гласності, відкритості, свободи агітації тошо.

Принцип загальності виборчого права означає, що активне виборче право мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних у судовому порядку не-дієздатними. При цьому будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять забороняються.

Право громадян України бути обраними, тобто пасивне виборче право, має особливості в залежності від виду виборів. Так, народним депутатом може бути обраний лише громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Депутатом сільської, селищної і міської ради може бути обрана особа, яка досягла на день виборів 18 років і має право голосу.

Принцип рівності виборчого права означає, що всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, коли кожний виборець має лише один голос. Послідовне здійснення цього принципу має особливо важливе значення для осіб, що балотуються (обираються).

Цей принцип передбачає, зокрема, утворення виборчих округів з приблизно однаковою кількістю виборців, створення рівних можливостей для всіх кандидатів на відповідне забезпечення їх прав держа-вними органами, установами і організаціями, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації тощо.

Принцип прямого виборчого права означає, що особи які балотуються, обираються безпосередньо виборцями Виборче право є прямим. Світова практика парламентаризму знає ще непряме (опосередковане) виборче право, коли виборці обирають спочатку своїх представників, які, у свою чергу, обирають депутатів вищого представницького органу держави. Конституція України такого механізму формування вищого законодавчого органу не сприйняла.

Прямі вибори виключають можливість попереднього обрання виборцями виборщиків, делегатів або інших осіб, які безпосередньо б вже голосували за відповідних кандидатів.

Новою Конституцією України передбачено прямі вибори народних депутатів України. Президента України, депутатів сільських, селищних і міських рад та їх голів при виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Разом з тим Конституція не конкретизує порядок голосування. На сьогодні склалася практика так званого "негативного" голосування, яке полягає, зокрема, у викреслюванні у виборчому бюлетені прізвищ кандидатів, проти яких голосує виборець, і залишенії і прізвища, кому виборець віддає перевагу, тобто за якого він безпосередньо голосує. Це істотно ускладнює процедуру голосування, зумовлює наявність значної кількості недійсних бюлетенів, головним чином у зв'язку із залишенням у них більше одного прізвища кандидатів. Цей порядок голосування склався ще тоді, коли до виборчого бюлетеня включалось одне-два прізвища кандидатів і бюлетені заповнювались, як правило, поза кабіною. Нині, коли до бюлетеня включаються іноді по кілька десятків прізвищ кандидатів, такий порядок голосування стає дедалі неприйнятнішим.

Доцільно на рівні закону закріпити загальновизнану в багатьох країнах практику голосування шляхом підкреслювання у виборчому бюлетені прізвища кандидата, за якого голосує виборець, що справедливо дістала назву "позитивного голосування".

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців заборонений. Це досягається, зокрема, тим. що кожен виборець голосує особисто; голосування за інших осіб за законом не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голо-сування При заповненні бюлетеня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім членів виборчої комісії, кандидатів, які балотуються по даному виборчому округу, їх довірених осіб, а також представників відповідної партії.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення як конституційно закріпленими принципами вибори», так і передбаченими законом юридичною відповідальністю за порушення законодавства про вибори та можливістю визнання виборів недійсними, якщо в ході їх мали місце порушення законодавства, що істотно вплинули на результати голосування.

Зокрема, підлягають кримінальній відповідальності особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, посадові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог ви-борчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого закону.

До відповідальності притягуються також особи, які опублікували або іншим способом поширили завідомо неправдиві відомості про кандидата.