Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
Коментар статті Конституції:
Цією статтею вводиться принцип несумісності обіймання посади керівника центрального та місцевого органів виконавчої влади України з іншою робо тою, включаючи входження до складу правління чи ради підприємства, яке має на меті одержання прибутку, крім викладацької, наукової та творчої роботи, здійснюваної у позаробочий час. Не повинно бути ніяких сумнівів щодо мети, яка переслідується запровадженням цього принципу: він повинен сприяти незалежності державних службовців від будь-якого неналежного впливу. Причому особи, які претендують на вищезазначені посади, мають бути попереджені про встановлені Конституцією обмеження.
Більш докладніше цей принцип відображено у ст, 5 Закону "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня
Згідно з цим законом державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за цс матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики); входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність; відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, по-слуг, пільг або інших переваг; неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень; бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює; надавати незаконні переваги фізичним і юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Дозвіл суміщати службову діяльність державним службовцям та особам, уповноваженим на виконання функцій держави із заняттям творчою діяльністю пояснюється тим, що вона має індивідуальний характер та виконується в галузі культури, науки, освіти, медицини, які є достатньо віддаленими від здійснення державної влади.
Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України тепер регулюється Кон-ституцією. Одночасно вони можуть знайти свій розвиток в інших законах, зокрема - спеціальному Законі "Про Кабінет Міністрів України", що буде прийнятий на розвиток її положень.
Що стосується організації, повноважень і порядку діяльності інших центральних органів виконавчої влади, які повинні регулюватися законами України, то вони поки що знайшли своє вирішення в указі Президента України "Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади" від 12 березня 1996 р.