НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 49 Податкового кодексу України
Своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов'язків платників податків, їх представників та податкових агентів. ПКУ встановлено вимоги щодо форм податкових декларацій та порядку їх заповнення, визначено строки та спосіб їх подання, порядок їх прийняття органом державної податкової служби, підстави для відмови у прийнятті податкових декларацій та порядок надання такої відмови.
Податкова декларація подається за звітний період. Відповідно до ст. 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Податкова декларація подається у встановлені ПКУ строки.
Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.
Якщо інше не передбачено Кодексом, платник податків самостійно обирає спосіб подання податкової декларації. Так, податкова декларація може бути подана:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Якщо платник податків вирішив надіслати податкову декларацію поштою або подати в електронній формі, потрібно врахувати, що ПКУ зобов'язує платника податку здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
ПКУ передбачено відповідальність оператора поштового зв'язку, якщо з його вини сталася втрата або зіпсуття поштового відправлення чи затримка його вручення органу державної податкової служби. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення. Поряд з цим, факт втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Згідно з п. 49.8 коментованої статті прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
ПКУ визначено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;
у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Коментованою статтею визначено правові наслідки недотримання платником податків вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ (щодо обов'язкових реквізитів податкової декларації). У разі недотримання вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ посадова особа органу державної податкової служби відмовляє платнику податку у прийнятті податкової декларації. Однак, у такому випадку посадова особа органу державної податкової служби має надати (надіслати) у встановлені строки письмове повідомлення про відмову з обов'язковим обґрунтуванням підстав для відмови. Така податкова декларація вважається неподаною.
При цьому забороняється відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо).
У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби цієї статті в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.
За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону.
Однак, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.
Роз'яснення з приводу застосування положень коментованої статті надано ДПС України, зокрема, у таких листах: N 2199/5/15-1416 від 02.11.2011 р. "Щодо застосування штрафних санкцій у разі неподання фінансової звітності до податкових органів", N 2793/7/18-8017 від 30.01.2012 р. "Про надання роз'яснення (щодо прийняття податкової звітності)"