НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 283 Податкового кодексу України
Коментована стаття звільняє землевласників (землекористувачів) від обов'язку сплати земельного податку за критерієм об'єкта - земельної ділянки.
Окремі положення щодо перелічених видів земельних ділянок потребують пояснення.
Визначення зон радіоактивно забруднених територій, визнаних відповідно до Закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відбувається на підставі ст. 2 ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року (ч. 6 ст. 2 ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Правовий режим хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства, тобто режим використання техногенно-забруднених земель, встановлюється ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", указами Президента України про оголошення окремих територій зонами надзвичайної екологічної ситуації: див., наприклад, Указ від 31.08.2000 N 1039/2000 "Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір'я, Чаусове, Чаусове друге первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації" та ін.
Землі тимчасової консервації є ділянками, щодо яких застосовується процедура консервації. Консервацією земель є "припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно-забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я" (ст. 1 ЗУ "Про охорону земель").
Відповідно до ст. 172 ЗКУ консервації підлягають деградовані, малопродуктивні та техногенно-забруднені землі. Наведені положення практично дослівно відтворені у ст. 51 ЗУ "Про охорону земель", їхня деталізація здійснена у наказі Держкомзему від 17.10.2002 N 175 "Про Порядок консервації земель". Легальні поняття техногенно забруднених земель наводяться у ст. 169, а деградованих та малопродуктивних земель - у ст. 171 ЗКУ.
Консервація здійснюється на підставі договору із власником земельної ділянки, розпорядження (прийнятого рішення) відповідного органу, проекту консервації земель (розглядається, проходить експертизу та затверджується як землевпорядний проект - див. п. "д" ч. 1 ст. 20, ст. 30 ЗУ "Про землеустрій", ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації").
Саме на підставі наявності вказаних документів земельна ділянка може вважатись такою, що перебуває в стані консервації. Важливо пам'ятати, що розглянута пільга стосується лише сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.
Стадія сільськогосподарського освоєння земель (тривалість, площа угідь) визначається згідно з державними чи регіональними програмами (п. "в" ч. 1 ст. 205 ЗКУ).
Щодо земель дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, то під останніми маються на увазі дороги, що є складовою Єдиної транспортної системи України, перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування, які у зв'язку з розширенням меж територій міст стають частиною їх вулично-дорожньої мережі, можуть передаватися безоплатно в комунальну власність за рішенням Кабінету Міністрів України (ст. 7 ЗУ "Про автомобільні дороги").
Під згаданими у підпункті 283.1.5 сільськогосподарськими підприємствами (включаючи селянське (фермерське), рибальське та рибницьке господарства) варто розуміти юридичну особу, "основним видом діяльності якої є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки" (ст. 1 ЗУ "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років"). Звільнення від сплати земельного податку поширюється лише на ті земельні ділянки вказаних суб'єктів, які підпадають під один з перелічених у даній нормі видів ділянок.
З'ясування складу угідь здійснюється, зокрема, на підставі даних статистичної звітності 6-зем (наказ Держкомстату N 377 від 05.11.98 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)".
Втім словосполучення "молоді сади, ягідники та виноградники до вступу їх у пору плодоношення, гібридні насадження, розсадники багаторічних плодових насаджень" потребують певної формалізації.
Кладовищем вважається "відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань" (ст. 2 ЗУ "Про поховання та похоронну справу"). Відтак, колумбарії та крематорії є спорудами, що розміщені на даній земельній ділянці. Право власності на земельну ділянку кладовища належить відповідній територіальній громаді. Такі земельні ділянки не підлягають приватизації або передачі в оренду (ст. 28 ЗУ "Про поховання та похоронну справу", ст. 83 ЗКУ).