НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 59 Податкового кодексу України
Згідно з коментованою статтею у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) (див. коментар до ст. 54 ПКУ), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (див. коментар до ст. 57 ПКУ), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.
Таким чином, податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов'язку та виникнення у нього податкового боргу.
Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Державної податкової служби України N 985 від 22.12.2010. Поряд з цим, звертаємо увагу, що наказом Державної податкової служби України N 1037 від 24.12.2010 р. затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання, а також форма зазначеного подання затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 1237 від 27.12.2010 р.
Таким чином, податкова вимога формується, якщо:
платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;
платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки;
контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.
Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити:
відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави;
розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою;
обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк;
попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Звертаємо увагу, що якщо платник податків самостійно узгодив суму податкового зобов'язання шляхом подання податкової декларації, але не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлений строк, контролюючий орган одразу направляє йому податкову вимогу, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою):
юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;
фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з:
відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб,
відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,
незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків
або з інших причин,
податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.