НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 67 Податкового кодексу України
1. Зняття з обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб здійснюється на підставах, визначених Податковим кодексом України.
Зокрема, підставою для зняття з обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів є надходження відомостей від державного реєстратора у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Державний реєстратор зобов'язаний в день внесення до Єдиного державного реєстру запису про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи передати відповідні відомості органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України за місцезнаходженням юридичної особи та за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
У випадку проведення державної реєстрації припинення юридичної особи державний реєстратор зобов'язаний надіслати відповідним органам державної податкової служби повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення суду щодо ліквідації юридичної особи та відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах державної податкової служби.
У випадку, якщо внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом реорганізації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг переходять (розподіляються) до юридичних осіб - правонаступників реорганізованої юридичної особи.
У разі коли внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом ліквідації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг погашаються за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, у випадку якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків відповідно до закону, відповідно у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі закриття відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку та збору, стосовно якого виникло податкове зобов'язання або податковий борг такого відокремленого підрозділу.
2. Підстави для зняття з обліку в податкових органах самозайнятої особи співпадають з підставами для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності такої фізичної особи (пп. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України):
- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності;
- смерть фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою;
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі;
- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо);
- заборона судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність;
- наявність обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності.
Зняття з обліку самозайнятих осіб здійснюється за відсутності податкового боргу або в разі його погашення за рахунок майна такої особи, що переходить у спадщину іншим особам, або у випадку визнання такого податкового боргу безнадійним і списання його в установленому порядку, коли майно, за рахунок якого його можна погасити, відсутнє, або не з'являються інші особи, які вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.
В інших випадках погашення грошових зобов'язань та податкового боргу після ліквідації платника податків здійснюється відповідно до Порядку списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, згідно з яким вважається безнадійним боргом та підлягає списанню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1231.
Відповідно до вказаного Порядку вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню:
- грошові зобов'язання або податковий борг, у т. ч. пеня за порушення строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, реструктуризований, розстрочений або відстрочений податковий борг (у т. ч. нараховані на такий податковий борг відсотки), що після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна платника податків;
- непогашені грошові зобов'язання або податковий борг фізичної особи - платника податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою, або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.
Списується безнадійна заборгованість за рішенням керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби, яке приймається на підставі одного з таких документів:
- витягу або довідки державного реєстратора про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які підтверджують внесення запису про держреєстрацію припинення юридичної особи шляхом її ліквідації;
- повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи (платника податків);
- рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків) безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною.
2. Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.