ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
до статті 76 Податкового кодексу України
1. Коментована стаття присвячена основним положенням щодо здійснення камеральної перевірки. Цей вид перевірок не є новим у чинному законодавстві, однак у ПК України дістав значно більш докладне регулювання порівняно з попереднім Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181. Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
На відміну від всіх інших встановлених ПК України видів перевірок камеральна перевірка для свого проведення не вимагає в якості обов'язкової умови наявності наказу керівника органу державної податкової служби та взагалі не потребує будь-якого спеціального рішення або направлення на її проведення. У зв'язку з цим, згода платника на камеральну перевірку та його присутність при її проведенні не є обов'язковими та на практиці взагалі не вимагаються. Фактично єдиною підставою для камеральної перевірки є подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби. До такої звітності законодавець відносить податкову декларацію та податковий розрахунок (разом з усіма додатками) - документи, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документи, що свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України). Слід мати на увазі, що перевірятися в якості звітності на підставі коментованої статті може тільки та податкова звітність, яка вже є поданою платником (у спосіб, передбачений п. 49.3 ст. 49 ПК України) та відповідно містить всі визначені законом обов'язкові реквізити - інакше вона не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПК України) та не може бути об'єктом перевірки (платнику надсилається письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації). У зв'язку з цим, варто розрізняти відмову у прийнятті декларації (з формальних підстав відсутності реквізитів) та наслідки камеральної перевірки прийнятої податкової звітності. Загальний строк проведення камеральної перевірки (щодо всіх податків) законом не встановлений - відповідно до ПК України вона може здійснюватися у будь-який час з моменту прийняття від платника податкової звітності. Варто мати на увазі, що на даний час залишається чинним наказ ДПАУ від 17 липня 2006 року N 416 "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів", який містить посилання на Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і підлягає приведенню у відповідність з положеннями ПК України. Зазначеним наказом (п. 3) визначені граничні строки камеральних перевірок, якими працівники органів державної податкової служби керуються при здійсненні камеральних перевірок: протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю; протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року). У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку). Також слід мати на увазі, що ПК України у п. 200.12 ст. 200 ПК України спеціально визначені строки проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість при поданні платником заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Камеральна перевірка заявлених у такій податковій декларації з ПДВ даних проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (з 1 січня 2014 року така камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, буде проводитися протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації згідно п. 200.22 ст. 200 ПК України).
Законодавець встановив, що перевірка податкової звітності всіх платників здійснюється не вибірково, а в суцільному порядку - тобто автоматично стосується всіх без винятку поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Підпунктом "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 раніше діючого Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прямо передбачено, що "контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки". Визначення "арифметичної помилки" надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/167, під якою розуміються помилки чи описки, допущені платником при заповненні декларації, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань. В свою чергу, поняття "методологічна помилка" визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 р. N 9018/7/23-3317, відповідно до якого під нею слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). Слід відзначити, що камеральна перевірка також може здійснюватися шляхом співставлення даних, що можуть міститися в одній декларації (для виявлення їх взаємної суперечності), в різних деклараціях з одного податку, в деклараціях з різних податків одного й того ж платника, у звітності різних платників податків.
2. П. 76.2 коментованої статті передбачає оформлення результатів камеральних перевірок в порядку, визначеному ст. 86 ПК України. Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається Акт (його форма затверджена наказом ДПАУ від 17 липня 2006 року N 416 "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів") у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. При виявленні у поданій платником податків декларації помилок, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, в Акті зазначаються рядки декларації (розрахунку), в яких платником податку допущені арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок. Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У зв'язку з цим, в Акті камеральної перевірки зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в Акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання Акта (п. 86.7 ст. 86 ПК України). В подальшому на підставі Акта камеральної перевірки контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, до якого додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Водночас, ПК України прямо не визначає правові наслідки відсутності з боку платника порушень за наслідками проведення камеральної перевірки. На відміну від інших видів перевірок, у цьому разі довідка про відсутність порушень органом державної податкової служби не складається.