НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 151 Податкового кодексу України
Ставка є основним елементом податку. Її застосування дозволяє визначити суму податкового зобов'язання, тобто суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Ставка податку являє собою згідно ст. 25 ПКУ розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. В свою чергу, одиниця виміру бази оподаткування (ст. 24 ПКУ) - це конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Оскільки база оподаткування за податком з прибутку підприємств вимірюється у грошовій одиниці України, то одиниця оподаткування виражається у гривнях. Ст. 26 ПКУ містить положення щодо базової (основної) ставки податку: базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу; у випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок. Крім цього, ст. 27 Кодексу встановлено, що граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом. Ставка податку на прибуток підприємств є відносною (адвалорною), тобто такою, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Із змісту статті 151 випливає, що можна виділити три види ставок в залежності від видів діяльності певних суб'єктів оподаткування: 1) основна ставка; 2) ставка податку для юридичних осіб, які здійснюють страхову діяльність; 3) ставка податку для доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 Кодексу.
П. 151.1 встановлює, що основна ставка податку становить 16 відсотків. Водночас Кодексом (п. 10 підрозділу 4 "Перехідних положень") передбачене поетапне зниження ставок податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно вона становитиме 23 відсотки; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно 19 відсотків; з 1 січня 2014 року 16 відсотків.
Для страхової діяльності юридичних осіб, у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 Кодексу (прибуток страховика, що здійснює страхування життя), ставка встановлена у розмірі 0 відсотків.
Для оподаткування доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб Кодексом встановлено ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків від обсягу доходів таких нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у відповідних випадках, які встановлено статтею 160 Кодексу (див. коментар до статті 160).