НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 179 Податкового кодексу України
1. Поняття, зміст, порядок подання податкової декларації врегульовано в статтях 46 - 51 ПК. В ст. 46 ПК податкова декларація визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПК) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Строки подання декларації платником податку - фізичною особою встановлено в п. 49.18 ст. 49 ПК (податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним).
В коментованій статті розглянуто порядок подання податкової декларації фізичними особами - платниками податку на доходи фізичних осіб.
2. Декларування доходів (майна), отриманих протягом звітного року, може здійснюватись фізичними особами - платниками податку як у добровільному, так і обов'язковому порядку. Обов'язкове декларування може бути:
I. в разі виїзду платника - резидента на постійне місце проживання за кордон;
II. за підсумками звітного року подається річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація).
В коментованій статті деталізовано, на яких осіб поширюється обов'язкове декларування, визначено, за яких умов платники звільняються від подання податкової декларації, та встановлено підстави, за якими обов'язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним.
3. Платники податку - резиденти при виїзді за кордон на постійне місце проживання зобов'язані подати до податкового органу за місцем свого проживання декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Декларація подається не пізніше ніж за 60 календарних днів, що передують такому виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Протягом 30 календарних днів з дня отримання декларації орган державної податкової служби зобов'язаний визначити податкове зобов'язання платника податку та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов'язань - видати Довідку платнику податку.
Платник податку зобов'язаний сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов'язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Для отримання Довідки платником податку до органу державної податкової служби пред'являється документ, що підтверджує сплату податку на доходи фізичних осіб (квитанція банку, платіжне доручення).
Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1243 затверджено Порядок отримання довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку. Форма такої довідки затверджена наказом ДПА України від 22 грудня 2010 р. N 981 "Про затвердження форми Довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку".
Хоча в коментованій статті мова йде про річну податкову декларацію, декларація, яка подається при виїзді за кордон на постійне місце проживання, за своїм змістом та порядком подання не відповідає назві - "річна податкова декларація".
4. Щорічно, до 1 травня року наступного за звітним, зобов'язані подати декларацію:
I. Фізичні особи - платники податку, які отримували протягом звітного року:
а) іноземні доходи (відповідно до пункту 170.11 статті 170 ПК);
б) нецільову благодійну допомогу (відповідно до підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПК);
в) доходи від операцій з продажу (обміну) нерухомого майна (відповідно до пункту 172.5 статті 172 ПК);
г) доходи, що не підлягали оподаткуванню при їх виплаті:
відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПК, дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації;
відповідно до пункту 174.6 статті 174 ПК, дохід у вигляді отриманого платником податку подарунку включається до складу його загального річного доходу і відображається ним у річній податковій декларації;
д) дохід, який оподатковувався за ставкою 15 %, що виплачувався платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Так, в статті 22 Закону України від 23 грудня 2010 року "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2011 року складає 941 грн. Тобто, в 2011 році загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, в розмірі, який перевищує 9410 грн., буде оподатковуватись за ставкою 17 відсотків (відповідно до пункту 176.1 статті 176 ПК);
е) доходи від особи, яка не є податковим агентом (відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК).
II. Іноземці, які у звітному податковому році набули статусу резидента України, зобов'язані подати за результатами цього року річну податкову декларацію, в якій зазначити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (відповідно до підпункту 170.10.4 пункту 170.10 статті 170 ПК);
III. Фізичні особи - підприємці (відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК);
IV. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (відповідно до пункту 178.4 статті 178 ПК).
5. Добровільне декларування здійснюється за бажанням платника податку, який протягом року отримував доходи виключно через податкового агента. Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПК вважається, що такий платник податку вже виконав свій обов'язок щодо подання податкової декларації. Однак, якщо платник податку бажає скористатись своїм правом на податкову знижку (відповідно до статті 166 ПК), він повинен подати річну податкову декларацію до органу державної податкової служби.
6. Законодавець виділяє дві групи осіб, які не подають до органів державної податкової служби податкової декларації:
1) особи, які вважаються такими, що вже виконали свій обов'язок щодо подання декларації. До них належать платники податку, які отримували доходи:
- виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених в ПК. Зокрема, відповідно до підпункту "є" пункту 176.1 статті 176 ПК зобов'язані подати податкову декларацію платники податку, які отримували дохід, оподатковуваний за ставкою 15 %, що виплачувався таким платникам податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.1 ст. 174 ПК оподатковуються за нульовою ставкою податку.
2) особи, які звільняються від обов'язку подавати податкову декларацію відповідно до пункту 179.4 статті 179 ПК. Відповідно до пункту 179.6 ст. 179 ПК обов'язок щодо подання декларації покладається на інших осіб.
Так, від обов'язку подання декларації звільняються неповнолітні або недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та (або) держави станом на кінець звітного податкового року. Однак, від імені платника в цьому випадку декларацію зобов'язані подати опікуни або піклувальники (це положення продубльовано законодавцем і в підпункті 99.5.2 пункту 99.5 статті 99 ПК).
7. Граничний строк сплати податкового зобов'язання, зазначеного в поданій платником податку податковій декларації, - 31 липня року, що настає за звітним.