НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 271 Податкового кодексу України
Грошова оцінка земельних ділянок - це визначення їх грошового еквіваленту на рентній основі. Загалом призначення нормативної грошової оцінки полягає у використанні її результатів для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст. 5 ЗУ "Про оцінку земель"). Випадки обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок передбачені ст. 13 ЗУ "Про оцінку земель".
Варто не плутати нормативну оцінку з експертною. Призначенням останньої є визначення вартості об'єкта оцінки. Загалом експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.
Ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про оцінку земель" передбачає здійснення нормативної грошової оцінки земель "юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою".
Практика "самостійної переоцінки" земельних ділянок податковими органами, як і землекористувачами, є незаконною, що визнано судовою практикою: наприклад, у рішенні Вищого господарського суду України від 16.10.2002 N 12/388 підтверджується відсутність обов'язку платників податків самостійно додатково нараховувати собі суми земельного податку у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки.
У зв'язку зі зміною умов землекористування оцінка земельної ділянки може застаріти і втратити актуальність, у зв'язку із чим виникає необхідність переоцінки. На сьогодні чинне законодавство встановлює лише періодичність здійснення такої переоцінки (ст. 18 ЗУ "Про оцінку земель"): земельних ділянок, "розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років", тоді як "розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років". Формулювання Закону є не зовсім вдалим і не дає чіткої відповіді на те, чи можна і чи потрібно проводити переоцінку до спливу 5 або, відповідно, 7 років у разі зміни обставин, що впливають на оцінку земельної ділянки (наприклад, зміни функціонального використання земельної ділянки або її розташування відносно шляхів сполучення).
Відповідно до ч. 5 ст. 201 ЗКУ, ст. 12 ЗУ "Про оцінку земель", методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджуються КМУ. На сьогодні діють Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затв. ПКМ від 23.03.95 N 213, та Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затв. ПКМ від 30.05.97 N 525. Положення даних методик були затверджені до набуття чинності ЗКУ 2001 року та ЗУ "Про оцінку земель". У зв'язку із цим вони можуть застосовуватись у частині, що не суперечить ЗКУ та названому Закону.
Положення названих методик деталізовані наказами Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.01.2006 N 18/15/21/11 та Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України, Української академії аграрних наук "Про порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)" від 27.01.2006 N 19/16/22/11/17/12.
Детальніше щодо коефіцієнта індексації та порядку його визначення див. ст. 298 ПКУ.
Щодо земельних ділянок, грошову оцінку яких на момент оподаткування не проведено, то за даними Держземагенства станом на 01.04.2010 р. в Україні із загальної кількості населених пунктів (29815 населених пунктів площею 7437,3 тис. га) нормативна грошова оцінка земель проведена в 24728 населених пунктах (на площі 6354,08 тис. га), що становить 82,9 % від кількості населених пунктів. У Києві, Севастополі і населених пунктах Донецької, Запорізької, Одеської, Рівненської і Сумської областей нормативна грошова оцінка земель проведена на 100 %, у містах обласного значення - 99,5 % (від площі), у містах районного значення - 86 % (від площі), у селищах - 86,3 % (від площі), у селах - 82,8 % (від площі). Завершуються або знаходяться на стадії завершення роботи за нормативною грошовою оцінкою земель населених пунктів у Волинській (98,6 % від кількості населених пунктів), Дніпропетровській (97,9 %), Івано-Франківській (97,5 %), Київській (96,7 %), Полтавській (94,2 %) і Тернопільській (98,6 %) областях. При цьому низькі темпи щодо проведення таких робіт спостерігаються в Криму (20,8 %) і Чернігівській області (54,6 %). За даними Держземагенства, нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведена на площі 419,429 тис. га, що становить 3,84 % від їх загальної площі (10909,9 тис. га)1.
____________
1 Нормативна грошова оцінка землі проведена на 83 % [Електронний ресурс]//Режим доступу - http://www. unian. net/ukr/news/news-377338.html
Варто мати на увазі, що за чинним законодавством площа земельної ділянки вираховується як площа проекції межі земельної ділянки на площину проекції, в якій встановлена геодезична система координат (т. зв. аналітична площа). Аналітична площа визначається за координатами кутів поворотів межі земельної ділянки. Саме вона фіксується в правовстановлюючих документах. На противагу аналітичній може бути також обчислена фізична площа, що враховує рельєф фізичної поверхні - пагорби, схили, западини тощо і може бути більшою.