НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до пункту 276.1 статті 276 Податкового кодексу України
П. 276.1 коментованої статті закріплює правило визначення ставки земельного податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, що використовуються для вказаних у даному пункті потреб. Щодо визначення основи для розрахунку ставки земельного податку норма відсилає до ст. ст. 274, 275 ПКУ (1 % "від суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу"). Відсильний характер норми стосується правил обчислення суми, від якої в подальшому необхідно взяти 3 %, що і буде складати ставку оподаткування.
Вибір для застосування ст. 274 чи ст. 275 обумовлюється тим, чи проведена грошова оцінка відповідних земель (адже саме цим відрізняються дані статті, якщо взяти до уваги, що знаходження земельних ділянок в межах населеного пункту є незмінною умовою при виборі норми для застосування).
У випадку, якщо грошову оцінку відповідних земель проведено, виникає питання можливості застосування ст. 274 для розрахунку суми податку. Так, диспозиція ст. 274 ПКУ передбачає, що ставка податку встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст. 276 ПКУ. На нашу думку, посилання на ст. 274 використовується лише для використання правила обчислення суми: "у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки". Таким чином, остаточний розрахунок виглядає так: сума податку = 3 % від суми, що складає 1 % від нормативної грошової оцінки земель.
У випадку відсутності нормативної грошової оцінки відповідних земель застосуванню підлягає ст. 275 ПКУ (див. коментар).
Окремого коментарю потребують положення щодо мети використання відповідних ділянок.
Так, зайнятими житловим фондом ділянками є такі земельні ділянки, на яких розміщено будівлі та приміщення в них, що відповідно до ст. 4 ЖК УРСР віднесені до жилого фонду.
Наступна категорія землевласників (користувачів) певний час викликала різнотлумачення, що було зумовлено низькою юридичною технікою формулювання норми та відсутністю в реченні необхідних розділових знаків, а відтак - спотворювало зміст норми. Ситуацію виправлено Законом від 07.07.2011 N 3609-VI - додана кома після слова "прибутку".
На наш погляд, під згаданими у коментованому положенні "товариствами" слід мати на увазі і кооперативи.
Критерій безприбутковості використання відповідних земельних ділянок, очевидно, має кореспондувати статус власника (користувача) земельної ділянки як особи, діяльність якої не спрямована на отримання прибутку і яка відповідно до норм ГКУ не має статусу підприємця. Варто мати на увазі, що під автостоянкою в контексті оподаткування земельним податком слід розуміти лише спеціально відведену для даної мети технічну споруду або відкритий майданчик, призначені для зберігання автотранспорту.
Щодо земельних ділянок, наданих для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, додатково див. відповідно коментар до ст. ст. 272, 280, 273 ПКУ.
__________________________