НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 328 Податкового кодексу України
Коментована стаття визначає порядок сплати збору за спеціальне використання води, до якого, у першу чергу, входить встановлення податкового (звітного) періоду цього збору - проміжку часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата збору.
Поняття податкового періоду та його види визначаються статтями 33 - 34 коментованого Кодексу. Базовим податковим (звітним) періодом є період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Податковими періодами можуть бути календарний рік, квартал, місяць, день. Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі (платники збору) самостійно обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації. Податковою декларацією є документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Форму податкової декларації встановлює центральний орган державної податкової служби.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1009, відповідно до пункту 46.5 статті 46 розділу II та розділу XVI ПКУ, статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", було затверджено форми податкових декларацій збору за спеціальне використання води, зокрема: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води. Окремо затверджено також форму податкової декларації збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики та податкову декларацію збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово-допоміжних суден).
Податкові декларації збору за спеціальне використання води подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).
При цьому податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (за користування водами для потреб водного транспорту водокористувачі обчислюють відповідний збір, починаючи з I півріччя).
Збір за спеціальне використання води сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, а саме, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за місцем податкової реєстрації (пункт 57.1 статті 57 ПКУ). Аналогічно відповідній податковій декларації - збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.
Як зазначалось, водокористувачі сплачують збір до державного бюджету за місцем своєї податкової реєстрації. При цьому філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс та самостійно подають податкові декларації і сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Якщо ж до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи. Декларації при цьому подаються за місцем знаходження водних об'єктів та обраховуються за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів. Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум зборів несуть водокористувачі, у складі яких перебувають структурні підрозділи.
Коментована стаття також передбачає, що водокористувачі - платники збору за спеціальне використання води одночасно подають до органів податкової служби, окрім податкової декларації, й інші необхідні документи для здійснення спеціального використання води. До таких документів відносяться: копія дозволу на спеціальне водокористування, копія договору на поставку води, а також копія документа щодо статистичної звітності про використання води, у якому серед іншого мають бути зазначені й дані про фактичний обсяг використаної води.
Якщо використання води водокористувачем мало місце у межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту, збір включається до складу витрат, а за понадлімітне використання - справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.
При цьому збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат.
Порядок визначення витрат та їх склад регулюється розділом III ПКУ.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне використання води у частині використання води несуть платники відповідно до чинного законодавства України.
У коментованій статті також встановлено, що у разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.
Орган, що видав дозвіл на спеціальне використання води, відповідно до статті 45 ВКУ може, зокрема, обмежити права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування. Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування.
На вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках порушення умов спеціального водокористування та охорони вод та систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством, право водокористувачів на спеціальне водокористування припиняється (статті 55, 56 ВКУ).
Штрафні санкції та пеня застосовуються до водокористувачів у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Кошти від збору за спеціальне використання води надходять до бюджету. Згідно з п. 3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 (із подальшими змінами) до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення). До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору (пункт 3 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України), а до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору (п. 3 ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України).
До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення. Платіж зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 3 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України).