В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.



Комментарий:

Про розірвання шлюбного договору і причини зазначалося протягом аналізу всіх статей розділу другого «Шлюбний договір», а стаття 102 СК — як підсумковий висновок вищесказаного.

Розірвання шлюбного договору — це розірвання всіх умов, тобто коли неможливо виконати ні в первісному вигляді, ні коли він змінювався, доповнявся. Для цього повинні бути як об'єктивні, так і суб'єктивні обставини. Об'єктивними причинами, які називалися раніше, можуть бути: знищення майна в результаті стихійного лиха (пожежа, повінь), умисного знищення майна третіми особами, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, коли повністю знищений автомобіль тощо, а суб'єктивні обстали - інвалідність, каліцтво, тяжка хвороба, що виключає можливість виконати взяті за шлюбним договором обов'язки, коли сама сторона договору стає нужденною.

розірвання шлюбного договору проводиться за рішенням суду за заявою одного з подружжя. Звичайно, це буде той з подружжя, який за шлюбним договором повинен виконувати певні дії, а він їх не може виконати через об'єктивні та суб'єктивні обставини.

у даному випадку заяву може подати як особисто один з подружжя так і за дорученням, належним чином оформленим.

Якщо шлюбний договір розривається у зв'язку з тим, що один із подружжя став недієздатним, то відповідний позов згідно зі статтею 45 ЦПК України може подати піклувальник, органи опіки та піклування, прокурор.

Як у будь-якому судовому процесі, позивач зобов'язаний надати суду докази про об'єктивні та суб'єктивні причини неможливості виконання шлюбного договору з його боку. У результаті наданих ним причин неможливості виконання умов договору суд зможе дійти висновку, що внаслідок цих причин позивач не зможе ані надавати утримання, ані передати майно, речі, оскільки вони знищені, а він став калікою, банкрутом тощо.