Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127

цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини,

2. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

3. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.



Комментарий:

Відповідно до статті 136 СК право оспорити своє батьківство мають такі категорії чоловіків:

а) які перебувають у шлюбі з матір'ю народженої дитини і при її реєстрації вони

записані батьками на підставі свідоцтва про шлюб за правилами статті 122 СК;

б) які були у попередньому шлюбі з матір'ю дитини, яка народилася після реєстрації

шлюбу матері з іншою особою, і батьківство визначено за правилами статті 124 СК;

в) які не перебували у шлюбі з матір'ю дитини, але які добровільно за спільною

заявою зареєстрували дитину на своє ім'я за правилами статті 126 СК;

г) які, не перебуваючи у шлюбі з матір'ю дитини, за своєю заявою визнали себе

батьком дитини за правилами статті 127 СК.

Оспорювання батьківства здійснюється шляхом подання позовної заяви про ви-ключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Дія цієї статті поширюється на батьків, які в день подання заяви про оспорювання батьківства були живі, у зв'язку з цим тільки вони можуть бути позивачами як батьки. У тому випадку, якщо під час розгляду справи позивач помре, то закон, зокрема, стаття 37 ЦПК дає право суду залучати до участі у справі правонаступника. У такому разі як правонаступники позивачами зможуть бути дружина, діти, батьки померлого як, наприклад, спадкоємці.

Відповідачем, звичайно, буде мати дитини, інші зацікавлені особи. Як третіх осіб суд залучає до участі у справі орган РАЦС, орган опіки і піклування.

Справа розглядається у позовному провадженні за місцем знаходження відповідача.

До вимог про оспорювання батьківства строк позовної давності не застосовується, хоча, як ми знаємо, стаття 56 КпШС такий строк передбачала.

Таким чином, позов може бути поданий до суду в будь-який час, але до настання дитиною повноліття.

У тому випадку, якщо до дня подання заяви дитина помре, батько такої дитини не має права порушувати спір про оспорювання батьківства, у цьому разі суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо провадження було відкрито і під час розгляду справи дитини померла, справа закривається на підставі статті 205 ЦПК.

Не е обмеженням у поданні позовної заяви про оспорювання батьківства, якщо були стягнуті з цього батька аліменти на дитину.

Відповідно до частини 3 статті 121 ЦПК суддя повертає одноособово заяву про оспорювання батьківства, якщо:

а) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення

справа;

б) батько у момент реєстрації дитини на своє ім'я завідомо знав, що не є батьком

дитини, тобто дав на це згоду;

в) батько дав письмову згоду на штучне запліднення його дружини;

д) до дня подання заяви дитина померла.

Закон не виключає можливості при оспорювання: батьківства пред'явлення зустріч-ного позову про визнання батьківства (стаття 123 ЦПК, стаття 128 СК).

Спори про оспорювання батьківства виникають дуже рідко і в основному вони мають місце, коли подружжя проживає окремо без розірвання шлюбу і мати дитини на підставі свідоцтва про шлюб, яке у неї на руках, реєструє дитину самостійно як народжену у шлюбі. Також спір може виникнути і тоді, коли батько дитини, проживаючи з дружиною, дізнається від друзів, з листів, інших джерел, що він не є кровним батьком дитини; коли через хворобу або з інших причин він не може запліднити дружину, про що дізнається після народження і реєстрації дитини, коли жінка реєструє дитину за підробленими документами і таке інше.

У цьому випадку не на матері дитини лежить обов'язок з доказування, що чоловік є батьком дитини, а на чоловікові, який не вважає себе батьком дитини. Мати також може заперечувати проти позову шляхом подання зустрічного позову про визнання батьківства і в зв'язку з цим подавати докази, які і будуть запереченням проти позову чоловіка.

Класичними доказами для оспорювання батьківства є:

а) наявність хвороби, яка свідчить про те, що позивач не може запліднити дружину;

б) довготермінове службове відрядження за кордон, коли подружжя проживає

окремо;

в) довготермінове окреме проживання подружжя, тобто знаходження їх у фактично

розірванім шлюбі.

Прикладом одного із таких доказів, які слугували підставами задовільнення позову про оспорювання батьківства, може служити наступна справа, розглянута судом.

К. звернувся до суду з позовом до П. про оспорювання батьківства і зазначив, що дійсно він знаходиться з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, разом проживають, вступали в близькі стосунки і у них народилася дитина, яку він як батько зареєстрував у органі РАЦС на своє ім'я.

Через деякий час він звернувся в лікарню з приводу захворювання передміхурової залози і в результаті обстеження лікар заявив йому, що він не може запліднити жінку, оскільки в дитинстві він переніс інфекційне захворювання, яке дало ускладнення на статеві органи.

Виходячи з цього, позивач просив суд виключити його з актового запису про на-родження дитини як батька.

Відповідачка категорично заперечувала проти позову, доводячи, що дитина зачата позивачем, що подружню вірність вона не порушувала.

Судом за клопотанням позивача була призначена судово-медична експертиза, на вирішення якої було поставлене запитання: «на які захворювання страждає позивач, з якого часу, чи міг він за таких захворювань запліднити жінку під час зачаття дитини?»

Висновок експертизи був категоричним. Позивач страждає захворюванням з дитинства, ніколи не міг запліднити жінку, в тому числі і під час зачаття дитини. Позов був задоволений.

Резолютивна частина рішення суду про оспорювання батьківства повинна містити в собі не невизнання батьком дитини, а виключення його імені з актового запису про народження дитини.

При слуханні справ про оспорювання батьківства, як і справ про визнання батьківства, можливе призначення різних експертиз, у тому числі судово-генетичної.

З приводу розгляду справ про оспорювання батьківства Верховний Суд України в своїй постанові № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 10 дав судам наступне роз'яснення:

«Роз'яснити судам, що в судовому порядку батьківство може бути оспорене як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьком дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала в шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).

Судам слід ураховувати, що відповідно до статті 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (стаття 136 СК) шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК), — звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оскаржених відомостей з актового запису про народження дитини.

При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є такою, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини».


Получите за 15 минут консультацию юриста!