1, У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення
3 неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лінуванням та доглядом за ними»
Комментарий:
За ст. 1 Конвенції про права дитини (діє в Україні з 27.09.1991 р.) дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосованим до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Такий само термін «дитина» використовується Законом України «Про охорону дитинства» (№ 2402-Ш від 26.04.2001 р.).
Статтею 6 Сімейного кодексу України № 2947-Ш діти за віком поділені на дві групи: дитина до 14 років названа малолітньою, від 14 до 18 — неповнолітньою.
Конституція України в ст. 51 піклуватися про своїх непрацездатних батьків зобов'язує лише повнолітніх дітей. Стаття 206 СК у розріз Основного закону зобов'язує піклуватися про батьків (незалежно від їх віку, непрацездатності) дітей незалежно від їх віку, достатньо того, щоб вони мали можливість надавати матеріальну допомогу. Ця колізія між Основним законом і Сімейним кодексом України завжди буде апеляційним поводом для скасування рішення про стягнення витрат на батька (який, наприклад, у нетверезому стані розбився на автомобілі і став інвалідом), оскільки в Україні діє верховенство права (ст. 8 Конституції України).
Але доти, доки ст, 206 СК не виключена з Кодексу, необхідно нею керуватися, якщо виникне такий спір, що сумнівно.
Дитина в тому сенсі, як її розуміє законодавець, може мати кошти в таких розмірах, що дійсно може надавати матеріальну допомогу батькові, матері.
Джерела набуття таких коштів різні. Це: одержання спадку, одержання за договором дарування, одержання відсотків від вкладу, який знаходиться в Ощадбанку на ім'я дитини, одержання дивідендів від акцій, одержання орендної плати тощо.
Дитина з 16 років, а в деяких випадках з 15 років може працювати (ст. 188 КЗоТ); неповнолітня дитина може бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; вона може бути підприємцем тощо (ст. 32, 35 ЦК). У зв'язку з цим неповнолітня дитина має право одержувати заробітну плату, доходи від підприємницької діяльності, тобто матеріальний стан дитини може бути набагато кращий, ніж у батька-пенсіонера, інваліда, немічного тощо.
Звідси слід зробити висновок, що дитина може мати можливість надавати допомогу батькові, матері, якщо вони потребують, і незалежно, проживають вони з батьками чи ні. Звичайно, батьки, які позбавлені батьківських прав, не можуть розраховувати на матеріальну допомогу.
Статтею 206 СК передбачено право батьків на допомогу дітей незалежно від віку батьків, достатньо того, щоб він був скалічений при дорожньо-транспортній пригоді або з інших причин, тобто щоб він (вона) знаходилися в скрутному становищі і дійсно потребували нагальної допомоги, щоб діти були єдиним джерелом матеріальної допомоги.
Стягнення може бути проведено одноразово або протягом визначеного строку судом, наприклад, щомісячно до певного часу.
Суми, які стягуються за рішенням суду, мають цільове призначення на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом. Тобто ці кошти повинні бути витрачені на придбання ліків, оплату лікування, операцій, догляду сторонніх осіб як у лікарні, так і вдома, якщо такий догляд був необхідним, придбання транспорту пересування (крім автомобіля), протезування тощо.
У зв'язку з тим, що стягнуті кошти носять цільове призначення, за їх витратами необхідний контроль. Його можуть здійснювати сама дитина (після 14 років), другий з батьків, опікун та орган опіки та піклування (ст. 186 СК).
Позов про стягнення витрат пред'являється одним з батьків, який поніс їх або потребує на майбутнє, безпосередньо до дитини, яка досягла 14 років (ст. 18 СК і 39 ЦПК), а якщо дитина досягла цього віку, до другого батька як законного представника дитини, а якщо від відсутній, то до опікуна.
У тому випадку, якщо один з батьків пред'явить позов до дитини і не надасть суду доказів, що дитина має кошти для надання йому допомоги для покриття витрат на лікування, суд відмовляє в позові.
Для того, щоб рішення в майбутньому було виконано або виконувалося в ті періоди,