1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину,
переважне право на її усиновлення має громадянин України:
1) у сім'ї якого виховується дитина;
2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
4) який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Комментарий:
Якщо в суді виникне спір між кількома претендентами на усиновлення, суд при вирішенні спору повинен керування правилами ст. 213 СК і не має права змінювати черговість усиновлення, які б не були мотиви переваги, «наприклад, других перед першими претендентами, названими в законі.
Відповідно до п. Б ст. 21 Конвенції про права дитини, держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, вони визначають, що всиновлення в іншій країні може розглядатися як альтернативний спосіб догляду за дитиною, якщо дитина не може бути передана на виховання або в сім'ю, яка могла б забезпечити її виховання або всиновлення, і якщо забезпечення якогось придатного догляду в країні походження є неможливим.
Отже, переважне право на усиновлення дітей, громадян України мають громадяни України і у тому випадку, коли бажаючих українців на усиновлення українських дітей не виявиться, право на їх усиновлення надається іноземцям із застосуванням законо-давства України, гарантій і норм, які застосовуються щодо усиновлення в нашій країні.
Якщо усиновлюється дитина українськими громадянами, то серед інших бажаючих на одну і ту саму дитину право одержують особи, в сім'ї яких виховується дитина. Таке вирішення питання викликано «якнайкращими інтересами дитини». Наприклад, дитина, яка залишилася без батьків (загинули в автокатастрофі) у віці 2 — 3 роки і була забрана в сім'ю тітки, тривалий час проживала у неї, виховувалася разом з іншими дітьми і для неї не існувало біологічних батьків, і забрати цю дитину з цієї сім'ї, передати в іншу, може, більш заможну, було б трагедією для дитини. В цьому випадку суди повинні проявляти виваженість і суддівську мудрість.
Друге переважне право на усиновлення мають чоловік матері, дружина батька дитини, тобто вітчим і мачуха. Ця ситуація має місце, коли в сім'ї залишається одна мати або один батько. Мати реєструє шлюб з чоловіком, який стає для її дитини вітчимом, включається в сім'ю і займається вихованням і утриманням дитини дружини і згодом стає необхідним для дитини, а в деяких випадках, якщо дитина була малолітньою, вона називає вітчима татом. Така сама ситуація відбувається, коли батько дитини, залишившись один, реєструє з жінкою шлюб і вона на правах мачухи виховує дитину, опікує її і стає рідною людиною, особливо для дівчинки.
Звичайно, у цьому випадку вітчим і мачуха мають перевагу на усиновлення перед тими особами, які усиновлюють декількох дітей, є батьками і сестрами, родичами ДИТИНИ тощо.
Третіми претендентами на переважне право на усиновлення є особи, які усиновлюють декількох дітей, які є братами і сестрами, і четвертими — родичі.
Частиною 2 статті 213 СК передбачені як особи, які мають переваги перед іншими на усиновлення, — це подружжя, яке може усиновлювати дитину і за наявності своїх
біологічних дітей.