1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;
2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
3) він є членом сім!' або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сімгі або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та не-упередженості судді.
2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім!'або близькими родичами між собою.
Коментар:
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно з ч. 1 ст. З ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів, а відпо-відно до ст. 234 ЦПК кожна особа може звернутися до суду за охороною своїх прав і інтересів. Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Тому необхідно забезпечити об'єктивність суду при розгляді кожної справи. Інститут відводу (самовідводу) судді сприяє об'єктивному розгляду справи і ухваленню законного і обґрунтованого рішення (ст. 213 ЦПК).
Для забезпечення об'єктивності розгляду справи складом суддів, суддя підлягає відводу або самовідводу, якщо у нього склалася певна думка про суть справи внаслідок того, що він брав участь у попередньому розгляді даної справи як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник (представник завжди захищає інтереси особи, на стороні якої він виступає).
Суддя, який прямо або побічно заінтересований у результаті справи, також підлягає відводу. Дане положення має досить невизначений характер. Пряма заінтересованість означає наявність матеріального або іншого інтересу в результаті вирішення справи. Побічна заінтересованість має більш прихований характер. Вона може полягати в дружніх або, напроти, в неприязних стосунках з ким-небудь з осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Сумнів в об'єктивності судді є і у тому випадку, коли він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі. Пункт 3 ч. 1 коментованої статті не зазначає ступінь спорідненості. Він просто перераховує родичів. Крім того, як випливає із змісту цього пункту, сумнів в об'єктивності судді може мати місце, коли він перебуває у відносинах свояцтва із стороною або з ким-небудь з осіб, які беруть участь у справі. Під свояцтвом розуміються відносини між одним подружжям і родичами іншого подружжя або між родичами одного й іншого подружжя (наприклад, пасинок і мачуха, вітчим і падчерка).
Сумнів в об'єктивності судді є також у тому випадку, коли він є членом сім'ї однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі. Як випливає із змісту ст. З СК, сім'я є первинним і основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, спорідненості, усиновлення, а також на інших підставах, що не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства . Сумнів в об'єктивності судді наявний і у тому випадку, коли він є опікуном або піклувальником сторони або інших осіб , які беруть участь у справі.
Однією з гарантій об'єктивного і безперешкодного розгляду справи є заборона входження до складу суду, що розглядає справу, осіб, які перебувають у споріднених відносинах або є членами сім'ї. Питання, що виникають при розгляді справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Тому наявність між ними споріднених відносин або сімейних відносин може вплинути на результат такого голосування і викликати сумнів в їх об'єктивності.
Розгляд справ колегією суддів у суді першої інстанції передбачено пунктами 1, 3, 4, 9, 10 ч. 2 ст. 234 ЦПК (у ч. 4 ст. 234 ЦПК помилково вказано, що ці пункти знаходяться в частині першій цієї статті). Це справи про обмеження ци-вільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного за-кладу. Крім того, справи розглядаються колегією суддів у судах апеляційної інстанції у складі трьох суддів (див. коментар до ч. З ст. 18 ЦПК). У касаційній інстанції справи розглядаються колегією суддів у складі не менше трьох суддів (ч. 4 ст. 18 ЦПК в редакції Закону України від 8 вересня 2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»)1.