1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касацій- ної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.
3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
Коментар:
Положення статті, що коментується, про неприпустимість повторної участі судді в розгляді справи поширюється лише на судочинства в різних інстанціях. Дана стаття, як і інші статті ЦПК, що регулюють положення про склад суду, має на меті забезпечення об'єктивного ставлення суду при розгляді справи. Суддя, що брав участь у вирішенні даної справи в суді першої інстанції, не може брати участь у розгляді цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи судом після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі. Правило неприпустимості участі судді в розгляді однієї і тієї ж справи в судах різних інстанцій є однією з гарантій неупередженого й об'єктивного розгляду справи. Ще в римському праві існувало правило: ніхто не може бути суддею у власній справі. Тому при перегляді рішення, винесеного суддею, він не може повторно розглядати або переглядати дану справу, за винятком перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами (див. коментар до ст. 363 ЦПК).
Положення про неприпустимість повторної участі судді в розгляді однієї і тієї самої справи або перегляді рішення у даній справі в судах апеляційної чи касаційної інстанції і при перегляді справи у зв'язку з винятковими обстави-нами є однією з гарантій неупередженого й об'єктивного вирішення справи,
ухвалення законного й обґрунтованого рішення. Таким чином, відповідно до змісту частин 1, 2, 3, 4 статті, що коментується, суддя, який брав участь у ви-рішенні справи при її розгляді в будь-якій інстанції, не може повторно брати участь у розгляді цієї ж справи в суді іншої інстанції.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 ухвали № 9 від 21.12.1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» роз'яснив, що суддя може повторно брати участь у розгляді справи по першій інстанції у разі скасування постановленої за його участю ухвали про відмову в прийнятті заяви у зв'язку з непідсудністю справи, недієздатності заявника, подання заяви представником, який не має належних повноважень на ведення в суді, залишення заяви без руху та її повернення, ухвали про відкладення розгляду справи, про зупинення провадження у справі і ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви і в інших випадках, коли провадження у справі не припиняється.