В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.



Коментар:

Як було неодноразово зазначено, розгляд справ окремого провадження здійснюється судами з дотриманням загальних правил, установлених ЦПК (див. коментар до ст. 235 ЦПК). Завданням розгляду справ в окремому провадженні є підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, які мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (див. коментар до ст. 234 ЦПК). Про відмінності охорони і захисту суб'єктивних прав, свобод та інтересів (див. коментар до ч. 1, 3 ст. 234 ЦПК) . Тому рішення суду про визнання спадщини відумерлою, як і будь-яке судове рішення, має відповідати вимогам статей 213—215 ЦПК (див. коментар до зазначених статей), тобто бути законним і обґрунтованим, складатись із чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Разом із тим, рішення суду про визнання спадщини відумерлою має деякі особливості, оскільки у вступній частині — крім положень, передбачених у ч. 1 ст. 215 ЦПК, має бути зазначено не найменування сторін, а найменування заявника і заінтересованих осіб, які беруть участь у справі; має бути зазначено не предмет позовних вимог, а сутність вимог заявника. В описовій частині судового рішення слід зазначити узагальнені пояснення заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, викласти сутність доказів, досліджених судом. У мотивувальній частині судового рішення суд повинен викласти обставини, на підставі яких суд вважає, що спадщина є відумерлою, тобто, що спадкоємці за заповітом або за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадщину, або вони не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття. У разі ж, якщо суд вважає, що спадщину не можна визнати відумерлою, він повинен викласти обставини, внаслідок яких він дійшов даного висновку. В резолютивній частині рішення в разі задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою суд повинен зазначити найменування територіальної громади, до комунальної власності якої переходить дана спадщина, місце її знаходження, а також строк і порядок набрання рішенням законної сили і порядок його оскарження.