Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

2. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.



Коментар:

Цивільне процесуальне законодавство не містить поняття і переліку всіх учасників цивільного процесу. Глава 4 розділу І ЦПК до учасників цивільного процесу відносить тільки осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, виключаючи з цього переліку такого обов'язкового суб'єкта цивільних процесуальних відносин, як суд. Дане положення вносить плутанину до теорії цивільного процесу і судової практики.

Поняття учасників цивільного процесу тісно пов'язане з поняттям суб'єктів цивільних процесуальних відносин. У теорії цивільного процесуального права під суб'єктами цивільних процесуальних відносин розуміються учасники ци-вільного процесу, наділені цивільним процесуальним законодавством цивіль-ними процесуальними правами й обов'язками в процесі здійснення правосуддя у цивільних справах.

Усі суб'єкти цивільного процесу займають неоднакове положення і ко-ристуються різними процесуальними правами. Різне положення суб'єктів має значення як стосовно впливу на хід процесу, так і для досягнення кінцевої його мети, а саме: ухвалення судового рішення. Залежно від ролі та впливу на хід цивільного процесу всіх суб'єктів цивільного процесу можна розділити на три основні групи: органи, що здійснюють правосуддя, — суди; особи, які беруть участь у справі; інші учасники цивільного процесу, які сприяють здійсненню правосуддя.

Особливе місце серед суб'єктів цивільних процесуальних відносин займають особи, які беруть участь у справі. Цивільне процесуальне законодавство не дає загального поняття осіб, які беруть участь у справі, обмежуючись лише переліком їх складу.

ЦПК перераховує склад осіб, які беруть участь у справі, залежно від виду судочинства і процесуальної функції. Перелік осіб, які беруть участь у справі, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною 1 коментованої статті, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони (позивач і відповідач), треті особи, які заявляють і не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, представники сторін і третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 26 в справах окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їх пред-ставники.

ЦПК передбачає новий вид цивільного судочинства — наказне провадження. У справах даного виду коло осіб, які беруть участь у справі, обмежено, що визначається специфікою самого виду судочинства. ЦПК стосовно цих осіб застосовує чітко визначену матеріально-правову термінологію. Так, особами, які беруть участь у справах наказного провадження, є заявник (стя- гувач) і заінтересована особа (боржник), а також їх представники.

До осіб, які беруть участь у справі, також відносяться органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб.

Термін «особи, які беруть участь у справі» застосовується для позначення групи учасників процесу, що юридично заінтересовані у справі і внаслідок цього володіють комплексом процесуальних прав, які дають їм можливість впливати на рух цивільного процесу. Застосування цього терміна звільняє від необхідності при формулюванні прав і обов'язків на різних стадіях цивільного процесу кожного разу перераховувати їх суб'єктів.

Особи, які беруть участь у справі, є самостійні та не залежать від інших учасників процесу, мають свій юридичний інтерес у справі. Цей інтерес до процесу може бути спрямований на захист своїх прав, свобод і інтересів, що охороняються законом, або ж на захист прав, свобод і інтересів інших осіб, що охороняються законом. За цією ознакою осіб, які беруть участь у справі, розділяють на дві групи: особи, які мають матеріально-правовий і процесу-альний інтереси у справі (сторони, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, заявники у справах наказного і окремого провадження), і особи, які мають лише процесуальний інтерес у справі (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, представники сторін і третіх осіб, органи й особи, яким згідно із законом надано право виступати на захист прав, свобод і законних інтересів інших осіб, заінтересовані особи у справах окремого провадження та їх представники).

Матеріально-правовий інтерес до процесу існує об'єктивно і зумовлюється тим, що особи, які володіють матеріально-правовою заінтересованістю, є ймовірними учасниками матеріально-правових відносин, які є предметом розгляду у даній цивільній справі, і означає можливість впливу судового рішення на права й обов'язки або інтереси особи, яка бере участь у справі.

Процесуальним інтересом володіють абсолютно всі особи, які беруть участь у справі. За своїм характером процесуальний інтерес може бути особистим, коли суб'єкт виступає в процесі від свого імені (наприклад, сторони, треті особи), і державним або суспільним, коли суб'єкт виступає в процесі від імені держави або громадської організації (наприклад, прокурор, органи державного управління, профспілки).

Будучи юридичним, тобто таким, що служить підставою для участі в справі, інтерес кожної особи, яка бере участь у справі, водночас відрізняється від інтересу інших осіб, які беруть участь у справі, що зумовлює наділення її спе-цифічним комплексом процесуальних прав і обов'язків. Цю обставину важливо враховувати при вирішенні питання про місце в процесі тієї або іншої особи.

Особами, які беруть участь у справі, тобто наділеними відповідними правами й обов'язками, суб'єкти стають з моменту відкриття провадження у справі, а якщо вони вступили в процес пізніше, то з моменту залучення або допуску до участі в справі. Питання набуття суб'єктом статусу особи, яка бере участь у справі, має велике практичне значення. Так, особи, інтерес яких може в майбутньому бути зачепленим судовим рішенням, не вступивши в справу, не є третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а значить не мають комплексу прав й обов'язків особи, яка бере участь у справі, в тому числі і права на оскарження судового рішення (ст. 292 ЦПК).

Кожна з осіб, які беруть участь у справі, здійснює лише власні процесуальні функції і має специфічний статус. Тому в кожній цивільній справі ключовим є правильне визначення складу осіб, які беруть участь у справі, і конкретного пра-вового положення, яке може зайняти та або інша особа. Неправильне визначення правового становища осіб, які беруть участь у справі, призводить до ухвалення незаконних судових актів.


Получите за 15 минут консультацию юриста!