Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов 'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.



Коментар:

Права й обов'язки, що перераховані в статті, яка коментується, за своєю суттю відносяться до суб'єктивних цивільних процесуальних прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Для того, щоб бути суб'єктом будь-яких правовідносин, необхідно бути носієм прав і обов'язків. Сукупність суб'єктивних прав і обов'язків є змістом правовідносин.

Особливістю цивільних процесуальних відносин є те, що їх зміст складають не тільки цивільні процесуальні права й обов'язки, а й процесуальні дії. У зміст цивільних процесуальних правовідносин входить разом з правами й обов'язками суб'єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, що існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб'єктами своєї волі, пов'язаної із здійсненням прав й обов'язків .

Тільки сукупність процесуальних прав та обов'язків і процесуальних дій з їх реалізації заінтересованої особи і суду може бути змістом цивільних про-цесуальних правовідносин. ЦПК регламентує цивільні процесуальні права й обов'язки суб'єктів і їх дії. Останні виступають засобом реалізації волі, а тому лише разом вони можуть входити в зміст правовідносин. У зв'язку з цим цивільні процесуальні правовідносини виступають формою (засобом, методом) здійснення його учасниками суб'єктивних прав і обов'язків, а самі права й обов'язки ніяк не можуть бути формою правовідносин. Вони разом з процесуальними діями складають їх зміст.

Обсяг процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільного процесу визначає їх можливість брати участь у діяльності по здійсненню правосуддя. Права й обов'язки суб'єктів цивільного процесу настільки різноманітні, що можна їх розділити на види. Це важливо не тільки для теорії цивільного процесуального права, але і для правозастосовної практики. Характер участі в цивільному процесі, наявність або відсутність цивільної процесуальної заінтересованості, функції суб'єктів дозволяють виділити права й обов'язки, що належать окремим групам і видам суб'єктів. Залежно від приналежності до тієї або іншої групи суб'єктів їх права й обов'язки відрізняються за обсягом, спрямованістю і різноманітністю. Усередині цих груп можна виділити підгрупи прав і обов'язків.

У цілому обсяг процесуальних прав і обов'язків, наданих особам, які беруть участь у справі, можна розділити на дві групи: загальні і спеціальні.

Стаття, що коментується, передбачає загальні права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Це означає, що дані права й обов'язки належать абсо-лютно всім особам даної групи суб'єктів без винятку.

Крім того, кожна з осіб, які беруть участь у справі, має спеціальні права й обов'язки, що визначається специфічністю процесуальної функції і конкретним процесуальним статусом окремої особи. Так, до спеціальних прав відносяться права, надані законом лише позивачеві і відповідачеві: розпорядчі права (ст. 31 ЦПК), право відповідача заперечувати проти позовних вимог, право відповідача на зустрічний позов і т. п.

Стаття, що коментується, є нормою загального змісту, положення якої де-талізують в інших нормах ЦПК. Тобто перелік прав і обов'язків, що містяться в даній нормі, не є вичерпним. Більшість загальних прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, розкриваються в подальших нормах ЦПК, включаючи «Прикінцеві та перехідні положення». Так, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК були доповнені положеннями щодо протоколу судового засідання. Відповідно до цих змін до 1 січня 2008 р. повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується в протоколі судового засідання. Отже, перелік загальних прав осіб, які беруть участь у справі, доповнений правом знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.

Оскільки обов'язковим учасником будь-якого цивільного процесуального відношення є суд, то права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, завжди кореспондують правам і обов'язкам суду. Наприклад, праву особи, яка бере участь у справі, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, протистоїть обов'язок суду вирішити питання про доцільність і можливість відповіді на це питання відповідною особою.

У процесі розвитку цивільного процесу у конкретній справі змінюється і склад прав і обов'язків учасників цивільного процесу. Залежно від забезпечення процесуальних функцій серед прав і обов'язків осіб, які беруть участь у справі, можна виділити:

— права на подання і витребування доказів і участь в їх дослідженні (надання доказів, залучення свідків, право задавати питання свідкам, експертам, право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал і т. п.);

— права на залучення до участі у справі заінтересованих осіб (про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору і т. п.);

— права, пов'язані із забезпеченням законного складу суду, об'єктивності розгляду справи і виконання судових ухвал (право відводу);

— право на участь в судових засіданнях і інших процесуальних діях на всіх стадіях цивільного процесу, на участь у справі особисто або через представ-ника, мовну доступність (користування послугами перекладача);

— інші права, що забезпечують захист у процесі своїх прав і прав інших осіб (наприклад, приєднання до апеляційної і касаційної скарги).

Частина 2 коментованої статті додатково зобов'язує всіх осіб, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень подавати всі наявні у них докази або повідомити про них суд під час попереднього судового засідання.

Стаття, що коментується, містить основний загальний обов'язок осіб, які беруть участь у справі, — сумлінно здійснювати свої процесуальні права і ви-конувати процесуальні обов'язки. Даний обов'язок реалізується, перш за все, через дотримання процесуального регламенту. Неприпустимо використання прав у цілях затягування процесу або введення суду в оману. Особи, які беруть участь у справі, повинні дотримуватися порядку в судовому засіданні. Стосовно порушників порядку можуть бути застосовані заходи процесуального примусу або притягнені до адміністративної відповідальності.

Незважаючи на те, що дана стаття передбачає загальні права й обов'язки для всіх осіб, які беруть участь у справі, обсяг прав і обов'язків окремих категорій даних осіб може істотним чином відрізнятися. Це пов'язано не з порушенням принципу диспозитивності, а з особливостями окремих видів судочинства. Так, наказне провадження обмежує коло прав стягувача і боржника у зв'язку з тим, що даний вид судочинства є спрощеним порядком розгляду цивільної справи. У наказному провадженні немає судового засідання, а це означає, що права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, що характерні для цієї стадії, не можуть бути реалізовані.


Получите за 15 минут консультацию юриста!