1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Уразі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
2. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.
Коментар:
Згідно з ч. 1 статті, що коментується, належними сторонами в процесі є суб'єкти спірного (що існує або ймовірного) матеріального правовідно- шення.
Неналежна сторона — це особа, стосовно якої за матеріалами справи ви-ключається припущення про те, що вона є суб'єктом спірного матеріального правовідношення. Та особа, стосовно якої за обставинами справи виникло припущення, що саме вона є суб'єктом спірного матеріального правовідношення, називається належною стороною.
Належний позивач визначається судом при пред'явленні позовної заяви. Передбачається, що при пред'явленні позовної заяви позивач легітимує себе, і суд перевіряє це відразу (ч. 2 ст. 119 ЦПК). Позивач у позовній заяві повинен вказати зміст позовних вимог, викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують кожну обставину.
У ЦПК не вказано, як зобов'язаний чинити суд, переконавшись, що позивач не є належним. Більш вдало це питання вирішене в ЦПК РФ (ст. 41), де сказано, що коли позивач неналежний, то суддя або відмовляє в прийнятті заяви або повертає її . Чи є належним відповідач при пред'явленні позовної заяви встановити не завжди можливо. Тому в ЦПК запроваджена процедура заміни неналежного відповідача.
Для заміни первісного відповідача належним відповідачем потрібне кло-потання позивача. Заміна можлива на стадії розгляду справи без її припинення.
Належний відповідач у ряді випадків визначається прямою вказівкою закону. Так, належним відповідачем по позовах про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, є власник джерела підвищеної небезпеки, тобто особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т. п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК). Шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки, підлягає відшкодуванню виготівником незалежно від того, чи перебував споживач, що потерпів, з виготівником у договірних відносинах (ст. 17 Закону України від «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про захист прав споживачів» від 15 грудня 1993 р.) .
Частина 1 статті, що коментується, так само вказує на можливість залучення судом іншої особи як відповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. Проте вона не буде співвідповідачем, вона може брати участь у процесі як другий відповідач (ч. З ст. 105 ЦПК 1963 р.).
Рішенням суду цей обов'язок може бути покладено тільки на належного (другого відповідача), а первісного відповідача суд своїм рішенням повинен звільнити від обов'язку виконувати вимогу позивача.
Крім того, заміна неналежного відповідача може бути проведена тільки з відома первісного позивача.
Заміна неналежного відповідача оформляється ухвалою суду.
Після заміни відповідача справа за його клопотанням розглядається спочатку. Всі дії, вчинені в процесі до цього неналежним відповідачем, не мають для нового відповідача жодних правових наслідків.