1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Коментар:
Заміна осіб, що є сторонами, третіми особами, іншими особами внаслідок переходу до них суб'єктивних прав або обов'язків, щодо яких відкрита цивільна справа, називається процесуальним правонаступництвом. Процесуальне правонаступництво можливе за умови:
а) універсального або сингулярного правонаступництва в матеріальному праві;
б) наявності судового процесу, відкритого на захист указаних прав.
У матеріальному праві можливе загальне (універсальне) правонаступництво в суб'єктивних цивільних правах — спадкоємства, припинення існування юридичної особи (ст. 1218 ЦК; ч. 2 ст. 107 ЦК). Допускається перехід окремого суб'єктивного цивільного права (сингулярне правонаступництво), наприклад поступка права вимоги (ст. 512 ЦК), заміна боржника в зобов'язанні (ст. 520 ЦК).
Процесуальне правонаступництво завжди є загальним, оскільки правона-ступник продовжує участь у процесі правопопередника в усьому обсязі його процесуальних прав і обов'язків.
Якщо спірні правовідносини нерозривно пов'язані з особою правопопередника (аліментні права й обов'язки, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю), правонаступництво в процесі не допускається.
Правонаступник позивача вступає в справу за власною ініціативою, пра-вонаступник відповідача може бути залучений судом.
Вступивши в процес на будь-якій його стадії, правонаступник займає правове положення правопопередника. Можливі випадки, коли одного позивача, відповідача, третю особу замінюють двоє або більш суб'єктів. Можлива також заміна декількох процесуальних співучасників у порядку правонас- тупництва однією особою. У таких випадках правонаступники набувають процесуальних прав і обов'язків по-різному. При заміні однієї особи іншим правонаступник набуває всіх процесуальних прав і обов'язків заміненої ним сторони. При заміні одного позивача або відповідача декількома особами створюється процесуальна співучасть, при якій кожен з тих, хто щойно вступив у процес, набуває самостійно процесуальних прав і обов'язків сторін.
Правонаступник набуває всіх не здійснених правопопередником на момент вступу у справу процесуальних прав і обов'язків. Для правонаступника всі дії, здійснені в процесі до його вступу, обов'язкові тою мірою, якою вони були б обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Заявляючи клопотання про вступ у процес як правонаступник, заінтересована особа повинна себе легітимувати як даний учасник процесу і представити відповідні докази у вигляді необхідних документів, які підтверджують перехід до неї прав і обов'язків правопопередника (свідоцтво про право на спадщину, документи щодо припинення існування юридичної особи і т. д.)
Пункт 1 частини 1 ст. 201 ЦПК передбачає обов'язок зупинення провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, що була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правона- ступництво; у п. 2 ч. 1 ст. 201 ЦПК також вказується на обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, що була стороною у справі. Ухвалення суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржене (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК). Вступ в процес правонаступника не означає початку нового процесу. Процес продовжується з тієї стадії, на якій правонаступник вступив в справу. Тому правонаступник не має права вимагати повторного допиту свідків, повторної експертизи і т. д. тільки на тій підставі, що ці дії були здійснені до його вступу в процес.
Правонаступництво можливе і у виконавчому провадженні.
У разі вибуття однієї із сторін (смерть фізичної особи, реорганізація юри-дичної особи і т. д.) державний виконавець зобов'язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, визначеним чинним за-конодавством. Для правонаступника всі дії, виконані до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тою мірою, якою вони були б обов'язкові для сторони, котру правонаступник замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником здійснюється на підставі документів, якими визначений правонаступник.
Такими документами є: рішення суду, статут, свідоцтво про право на спад-щину, інші документи в передбачених законодавством випадках (п. 2. 1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999).
Відмінність процесуального правонаступництва від заміни неналежного відповідача полягає в тому, що всі процесуальні дії, виконані неналежним відповідачем, не мають жодних процесуальних наслідків для належного від-повідача, крім того, правонаступник вступає в справу на будь-якій стадії цивільного процесу, тоді як неналежний відповідач підлягає заміні належним на стадії судового розгляду.