Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.



Коментар:

Реалізація права апеляційного оскарження, тобто порушення стадії апеля-ційного оскарження, зумовлена дотриманням процесуальних строків, установ-лених статтею, що коментується.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня прого-лошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, установлений для заяви про апеляційне оскарження (див. коментар до ч. 4 ст. 295 ЦПК). Відповідно до ч. З статті, що коментується, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляцій-ний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Об'єктом апеляційного оскарження, як було зазначено, є рішення і ухвали суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Об'єктом апеляційного оскарження може бути й додаткове рішення суду першої інстанції, постановлене в порядку ч. 4 ст. 220 ЦПК України. Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено повністю або частково. Можна оскаржити окремі частини судового рішення (наприклад, мотивувальну чи резолютивну). Як було сказано, окремо від рішення можуть бути оскаржені ухвали суду, зазначені в ст. 293 ЦПК. Це можуть бути присічні ухвали, тобто ухвали, які направлені на відмову у відкритті провадження у справі (див. коментар до ч. 2 ст. 122 ЦПК), перешкоджають подальшому розгляду справи (наприклад, ухвала, винесена в наказному провадженні про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу (ч. 1 п. 1 ст. 293 ЦПК у редакції Закону України від 08.09.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»1), про закриття провадження у справі (статті 201, 202 ЦПК), і заключні, якими закінчується провадження у справі, наприклад визнання мирової угоди або ухвали про закриття провадження у справі (ст. 205 ЦПК). Окремо від судового рішення можуть бути також оскаржені й інші ухвали, приміром про забезпечення позову, скасування забезпечення позову, видачі дубліката виконавчого листа.

Суб'єктами апеляційного оскарження, як було сказано, є сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ч. 1 ст. 292 ЦПК).

Право подання заяв про апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги має такий само судовий представник, якщо обмеження цих повноважень не передбачено в ч. 2 ст. 44 ЦПК. Законні представники (батьки, уси- новлювачі, опікуни й піклувальники) можуть здійснювати від імені особи, яку представляють, усі процесуальні дії, в тому числі самостійно оскаржити рішення і ухвали, не маючи на це спеціальної довіреності. Право на апеляційне оскарження мають також правонаступники сторін і третіх осіб, які заявляють і не заявляють самостійну вимогу щодо предмета спору (статті 34, 35, 37 ЦПК).

Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги. Форма і зміст апеляційної скарги повинні відповідати вимогам ст. 295 ЦПК.


Получите консультацию юриста онлайн!