1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Коментар:
Стаття, що коментується, встановлює правило, відповідно до якого строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями. Роками обчислюється незначна кількість процесуальних строків, серед них, наприклад, строки, встановлені для подання заяви про ухвалення додаткового рішення (див. коментар до ч. 2 ст. 220 ЦПК) і подання заяви про роз'яснення рішення суду (ч. 2 ст. 221 ЦПК). У законі вказано, що такі заяви можуть бути подані до суду до закінчення строку на виконання рішення (пред'явлення рішення до примусового виконання). Відповідно до статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» строк для пред'явлення до примусового виконання судових документів складає три роки. Місяцями обчислюється, наприклад, строк проведення попереднього судового засідання (ст. 129 ЦПК), строки розгляду цивільних справ (ст. 157 ГПК), строк подання касаційної скарги (ст. 325 ЦПК) тощо. Проте переважна більшість процесуальних строків обчислюються днями.
Процесуальні строки також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Сюди відносяться, наприклад, строки, на які зупиняється провадження у справі (див. коментар до ст. 203 ЦПК).
Крім того, інколи закон вказує на необхідність здійснення тих або інших процесуальних дій невідкладно (див., наприклад, ч. 6 ст. 53, ч. 1 ст. 104, ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 127, ч. З ст. 135, ч. З ст. 198, ч. 1 ст. 230 ЦПК). Невідкладно означає негайно, в найкоротший час, який визначається технічною можливістю здійснення вказаної в законі дії. Вимога невідкладності означає здійснення обов'язку відразу після того, як відбудеться визначена законом дія або подія. Зволікання у вчиненні дії, яка відповідно до закону повинна бути здійснена невідкладно, можливо лише за наявності об'єктивних обставин, що перешко-джають такому вчиненню.