1. Уразі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазна-чаються: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення.
Коментар:
Частина 1 коментованної статті передбачає можливість примусового вилу-чення судом доказів, необхідних для дослідження справи за умови, якщо вони не надані і причина такого неподання суду не повідомлена. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом застосовується у разі, коли письмові або речові докази, витребувані судом відповідно до ст. 137 ЦПК, не надані йому без поважних причин, і якщо суду не повідомлені причини їх неподання. Слід за-значити, що, стаття, що коментується, передбачає непростий склад застосування вилучення доказів, для цього необхідна наявність наступних фактів:
1) письмові або речові докази, витребувані судом відповідно до ст. 137 ЦПК, не надані йому без поважних причин;
2) суду не повідомлені причини неподання доказів.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що суд не може вилучити докази в тому випадку, якщо вони йому не були надані, але при цьому пові-домлені причини їх неподання.
Вимагає додаткового законодавчого врегулювання порядок виконання ухвал про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Чи буде така ухвала виконуватися в загальному порядку органами державної виконавчої служби, або ж вона, як і ухвала про примусовий привід, прямуватиме для виконання в органи внутрішніх справ.