Умови відкриття провадження у цивільній справі можна розділити на по-зитивні та негативні. Вони, як було зазначено, вказані в ст. 121 ЦПК. До по-зитивних умов відноситься дотримання правил статей 119 і 120 ЦПК про форму і зміст позовної заяви або заяви в наказному або окремому прова-дженні, про наявність копій позовної заяви і всіх документів, що додаються до нього, про сплату судового збору, і витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.
Негативні умови відкриття провадження у цивільній справі вказані в ч. З ст. 121 ЦПК. До них відносяться: а) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову; б) заяву подано недієздатною особою; в) заява від імені позивача подана особою, яка не має повноважень на ведення справи; г) справа не підсудна цьому суду. У останньому випадку суддя повертає заяву позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухала (ст. 115 ЦПК). Ухвала разом із заявою і всіма до-датками відправляється позивачеві. Негативною умовою відкриття прова-дження у справі також є подача заяви про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених ст. 110 СК. Положення ст. 110 СК, згідно з яким не тільки чо-ловік, але і дружина не мають права пред'являти позов про розірвання шлюбу впродовж вагітності і протягом одного року після народження дитини було піддано справедливій критиці в літературі. Так, Н. В. Жилінкова підкреслює, що загальне правило, відповідно до якого шлюб не може бути розірваний впродовж вагітності дружини і впродовж одного року після народження дитини, істотно обмежує права жінки-матері і не забезпечує прав дитини .
Аналогічна думка висловлена в підручнику «Сімейне право України» .
Повернення позовної заяви або заяви наказного або окремого провадження, як було сказано, не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо припинять існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Під передумовами відкриття провадження у цивільній справі, як було від-мічено, слід розуміти обставини, за наявності або відсутності яких суддя ви-носить ухвалу про відкриття провадження у справі за наявності умов відкриття провадження у цивільній справі або відмовляє в прийомі позовної заяви або заяви наказного або окремого провадження.
Передумови відкриття провадження у цивільній справі можуть бути су-б'єктивні і об'єктивні. У тому випадку, коли вони залежать від особи суб'єкта, що звертається до суду із заявою про відкриття провадження у цивільній справі, від його зацікавленості у вирішенні справи, є суб'єктивними. Об'єктивні передумови відкриття провадження у цивільній справі не залежать від особи суб'єкта, що звертається до суду за судовим захистом. Суб'єктивною передумовою права на відкриття провадження у цивільній справі є припус- каєма наявність матеріальної і процесуальної зацікавленості у особи, що звертається до суду за захистом своїх суб'єктивних прав, свобод або інтересів, або тільки процесуальної зацікавленості, що є у органів або у осіб, які мають право захищати права, свободи і інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2 ст. З, ст. 44, статті 45 і 46 ЦПК). Наявність матеріальної зацікавленості у вирішенні справи пояснюється тим, що рішення суду у справі може бути підставою для виникнення, зміни або припинення суб'єктивних прав у особи, що звертається до суду за захистом своїх суб'єктивних прав, свобод або інтересів. Матеріальна і процесуальна зацікавленість є у позивача та у третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в позовному провадженні, у заявника в наказному проваджені (ст. 95 ЦПК) і у заявника в окремому проваджені (статті 234, 235 ЦПК). У окремому проваджені розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею майнових прав або підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 234 ЦПК). Матеріальний і процесуальний інтерес може бути також у батьків неповнолітніх дітей при стягненні аліментів на дітей (ч. 1 ст. 179 СК). Матеріальний і процесуальний інтерес мають також особи, які заявляють само-стійні вимоги щодо предмета спору. Проте вони не мають права вимагати відкриття провадження у цивільній справі. Матеріальний і процесуальний інтерес є також у відповідача в позовному проваджені, у боржника в наказному проваджені (ст. 95 ЦПК). Тільки процесуальний інтерес в результаті справи мають особи і органи, яким надано право звертатися до суду з позовною заявою або заявою про охорону або захист прав, свобод та інтересів інших осіб (див. коментар до ч. 2 ст. З, статей 38 44, 45, і 46 ЦПК).
Як наголошувалося в літературі, правоздатність фіксується і закріплюється державою, внаслідок чого вона є не просто суспільною, а суспільно- юридичною властивістю . Подібну ж думку висловлює М. В. Кротов .
Об'єктивні передумови права на відкриття провадження у цивільній справі можна розділити на позитивні і негативні. Позитивними об'єктивними передумовами є умови, наявність яких необхідна для реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі.
До загальних об'єктивних позитивних передумов відноситься цивільна процесуальна правоздатність фізичної особи, що звертається до суду, і особи, яка притягується як відповідач, боржник в наказному проваджені або зацікавлена особа в окремому проваджені. Для фізичної особи достатня наявність процесуальної правоздатності. Для юридичних осіб, органів і осіб, вказаних в ч. 2 ст. З ЦПК, в статтях 44,45,46 ЦПК, а також для держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземних держав необхідна цивільна процесуальна правосуб'єктність, тобто наявність цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності. Ряд авторів вважають, що цивільна процесуальна правоздатність вказаних осіб є суб'єктивною передумовою права на звернення до суду . З цією думкою навряд чи можна погодитися. Правоздатність є суспільно-юридичною властивістю, юридичною можливістю, на підставі якої особа може мати відповідні права і обов'язки. Зміст правоздатності визначається законом, а не волею окремих осіб. Тому правоздатність є об'єктивною категорією, а не суб'єктивною. Як зазначено в літературі, цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність, на відміну від цивільної матеріальної правоздатності і дієздатності носить конкретний характер. Фізичні особи володіють цивільно-процесуальною правоздатністю. Організація володіє цивільною і цивільно-процесуальною правоздатністю і дієздатністю, якщо вона є юридичною особою.
Загальною об'єктивною позитивною передумовою є також підвідомчість справи суду (ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК). До приватної позитивної передумови п. 2 ст. 136 ЦПК 1963 р. відносив необхідність дотримання попереднього досудового порядку вирішення даного спору. У ЦПК 2004 р. не передбачена необхідність попереднього досудового вирішення спору. У п. 8 ухвал постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» і п. 2 постанови від ЗО травня 1997 р. №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» у зв'язку з тим, що ст. 124 Конституції поширює юрисдикцію судів на всі правовідносини, що виникають у державі, вказано, що суди не мають права відмовити особі в прийнятті позовної заяви тільки на тій підставі, що її вимоги можуть бути розглянуті в попередньому досудовому розгляді.
Як було вже вказано, Закон України від 23 червня 2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів» вніс зміни до редакції ч. 1 ст. 925 ЦК (слова «є обов'язковим» замінені на «можливим є») і ч. 2 ст. 26 Закону України від 4 липня 1996 р. «Про залізничний транспорт (слова «в претензійно-позовному порядку» замінені словами «в претензійному або позовному порядку»). Крім того, внесені відповідні зміни в ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито» (змінена редакція пунктів 3 і 4 ч. 1 ст. 8) . Як випливає з нової редакції вказаних пунктів Декрету у справах за позовом до перевізника з договору про перевезення вантажу, пошти зараз не вимагається обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору. Такий самий висновок випливає з наведених змін до ст. 925 ЦК і ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт»: як було зазначено, ЦПК 2004 р. не передбачає попереднього досудового розгляду.
Негативними передумовами вважаються передумови, з відсутністю яких закон пов'язує звернення до суду з позовною заявою або заявою про відкриття цивільної справи. До цих передумов відносяться:
— є таким, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
— у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
— є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення тре-тейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;
— після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу (ч. З і ч. 4 ст. 122 ЦПК). У визначенні про відкриття провадження у справі зазначаються:
— найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
— ким і до кого пред'явлено позов;
— зміст позовних вимог;
— час і місце попереднього судового засідання;
— пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовується.
Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути не-відкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї до-кументами.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному звер-ненню до суду з таким самим позовом.
Ухвала про відмову у відкритті провадження у цивільній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 293 ЦПК) і в ка-саційному порядку (див. коментар до ст. 324 ЦПК).
Подача позовної заяви про відкриття позовного провадження або заяви про відкриття провадження у справі наказного провадження (ст. 98 ЦПК) і заяви у справах окремого провадження (ст. 235 ЦПК) спричиняє виникнення процесуальних правовідносин провадження у цивільній справі.
Відкриття провадження у цивільній справі спричиняє певні цивільні про-цесуальні і цивільні матеріальні наслідки. Відкриття провадження у справі спричиняє виникнення процесуальних відносин між судом і відповідачем в позовному провадженні, між судом і зацікавленими особами в наказному і окремому провадженнях. Відкриття провадження у справі є підставою для подальшого розвитку і продовження цивільного процесу. Цивільним проце-суально-правовим наслідком відкриття провадження у справі, як зазначено в літературі, є також неможливість повторного звернення до суду з тією самою вимогою і на тих самих підставах (п. З ч. 2 ст. 122 ЦПК) .
Цивільним процесуальним — правовим наслідком відкриття провадження у цивільній справі є також неможливість зміни підсудності справи, за винятком випадків, передбачених ст. 116 ЦПК. До цивільних процесуальних — правових наслідків відкриття провадження відноситься також положення, передбачене ч. З ст. 19 СК, згідно з яким у разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви про захист сімейних прав та інтересів. У разі звернення з позовом припиняється також виконання рішення органу опіки та піклування (ч. З ст. 19 СК, в редакції Закону України від 22.12.2006 р. «Про внесення змін до Сімейного і Цивільного кодексів України» .
Відкриття провадження у цивільній справі спричиняє і певні цивільні ма-теріальні правові наслідки. Так, згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК позовна давність пе-реривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Таким чином, відкриття провадження у цивільній справі є підставою для переривання позовної давності. Відкриття првадження у цивільній справі має значення для визначення дня, з якого стягуються аліменти на одного з подружжя і на дитину. Згідно з ч. 1 ст. 79 СК і ч. 1 ст. 191 СК аліменти на одного з подружжя і на дитину, як правило, присуджуються з дня подачі позовної заяви.
Відкриття провадження у цивільній справі спричиняє цивільні матеріальні правові наслідки і при пред'явленні власником віндикаційного позову, тобто позову власника про витребування майна, що належить йому, з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК). Згідно з ч. 2 ст. 390 ЦК власник майна має право зажадати від добросовісного або недобросовісного набувача (володільця) передачі всіх доходів від майна, яке він отримав або міг отримати з моменту, коли він дізнався або міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому була вручена повістка до суду у справі за позовом власника про витребування майна.
Добросовісний або недобросовісний набувач (власник) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передачу доходів.
Таким чином, відкриття провадження у цивільній справі породжує як цивільні процесуальні, так і цивільні матеріальні правові наслідки.