1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанціїякщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.
Коментар:
Поворот виконання рішення суду є одним із способів захисту майнових прав боржника.
Під поворотом виконання рішення суду слід розуміти повернення відповідачу (боржнику у виконавчому провадженні) всього того, що було стягнуто з нього на користь позивача (стягувача у виконавчому провадженні), у разі скасування вже виконаного рішення судом апеляційної або касаційної інстанції, якщо цей суд припиняє провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі, а також у випадку, якщо рішення суду скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при її новому розгляді в задоволенні позову відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі зупинено чи заяву залишено без розгляду.
Таким чином, аналіз змісту частин першої і другої статті, що коментується, свідчить про те, що питання про повний або частковий поворот виконання рішення суду зобов'язані вирішувати:
а) суд апеляційної або касаційної інстанції у випадках скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову цілком або задоволенні позовних вимог у меншому розмірі, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду;
б) суд першої інстанції, за умови, якщо рішення після його виконання ска-совано і справу повернуто на новий розгляд, а при новому її розгляді рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено або вони задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі зупинено, або заяву залишено без розгляду.
Разом із тим, у випадку, коли питання про поворот виконання не було з якихось причин вирішено судом апеляційної або касаційної інстанції, а також судом при новому розгляді справи, то відповідач (боржник) може звернутись із заявою про поворот виконання рішення до того суду, в якому знаходиться справа.
Аналіз норм ст. 380 ЦПК свідчить, що тією мірою, якою має місце поворот виконання рішення, відповідачу (боржнику) має бути повернено все, що було стягнуто з нього за виконавчим документом, про що має міститись вказівка в резолютивній частині рішення або ухвали суду. Отже, позивач (стя- гувач), своєю чергою, зобов'язаний повернути відповідачу (боржнику) всі стягнуті з нього грошові кошти; все майно, яке раніше належало відповідачу (боржнику) і було передано позивачем (стягувачем) у процесі виконання виконавчого документа.
Разом із тим, через різні причини (наприклад, вживання позивачем (стя-гувачем) окремих предметів, втрата ними своїх корисних властивостей, ре-алізація майна в порядку виконання виконавчого документа тощо) може ви-явитись неможливим повернення позивачем (стягувачем) майна в натурі. В таких випадках у резолютивній частині рішення або ухвали суду має міститись вказівка про відшкодування позивачем (стягувачем) цього майна в розмірі грошових коштів, отриманих від його реалізації.
Однак слід звернути увагу на ту обставину, що правило, яке міститься в ч. З ст. 380 ЦПК, не гарантує повного захисту майнових прав осіб (відповідача, боржника), щодо яких суд допускає поворот виконання, оскільки вартість майна може бути більшою, ніж сума, отримана від його реалізації.
Набрання чинності рішенням або ухвалою суду, якими допущено поворот виконання, дає можливість відповідачу (боржнику) звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа, який є виконавчим документом, за яким відповідно до правил виконавчого провадження здійснюється виконання.