1. Положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Коментар:
Частина 1 ст. 34 ЦПК передбачає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступати в справу до закінчення судового розгляду. Стаття, що коментується, є відсиланням, і вказівка на використання в даному випадку ст. 123 ЦПК «Зустрічний позов» суперечить ч. 1 ст. 34 ЦПК, оскільки зустрічний позов пред'являється до або під час попереднього судового засідання.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ко-ристуються всіма правами і несуть обов'язки позивача. Це означає, що третя особа повинна оформити свій вступ до процесу шляхом пред'явлення позову. Форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 119 ЦПК, необхідно сплатити судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забез-печення. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть пред'явити позов до однієї або до обох сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК третя особа зобов'язана додати до позовної заяви її копію і копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не може змінити підсудності справи. Позовна заява подається до суду, в якому розглядається справа між первісними сторонами, і вимога третьої особи стає підсудною цьому суду через приєднання.
Суддя, встановивши, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК, постановляє ухвалу, в якій вказує підстави залишення заяви без руху. Позовна заява повертається третій особі, якщо заява подана недієздатною особою або заява від імені третьої особи представником, що не має повноважень на ведення справи (див. коментар до ст. 121 ЦПК).