Заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого знаходиться справа. Заходи по забезпеченню позову суд приймає без сповіщення відповідачів і інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо забезпечення позову відбувається у стадії судового розгляду, то всі особи, які беруть участь у справі, у тому числі й відповідач, мають право дати із цього приводу пояснення.
Заява про забезпечення позову, пов'язаного з порушенням права інтелек-туальної власності, розглядається не пізніше двох днів з дня її подання. Якщо вимогу заявника суд визнає обґрунтованою, його заява розглядається лише у присутності заявника.
Якщо заява про забезпечення позову не містить доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову до подання позовної заяви, суд має право вимагати від заявника надання додаткових матеріалів.
Зміст ухвали, постановленої з питання забезпечення позову, повинен від-повідати вимогам ст. 210 ЦПК. В ухвалі вказується вид забезпечення позову, місцезнаходження та індивідуальні ознаки майна. Має бути дане повне і точне найменування предмета, його індивідуальні ознаки, якість, ступінь зносу тощо, а також має бути вказаний розмір стягнення, вказані дії, які забороняється здійснювати або, навпаки, необхідно здійснювати, та ін.
У резолютивній частині ухвали вказується, що вона має бути виконана негайно (ч. 9 статті, що коментується), а також строк і порядок оскарження.
Забезпечення позову допускається повністю і частково. У якому обсязі його проводити, суд вирішує залежно від конкретних обставин справи і матеріального становища відповідача. Наприклад, при поділі майна подружжя суд може накласти арешт лише на частину майна (на автомашину, квартиру).
Якщо в заяві про забезпечення позову відсутня вказівка на причини забез-печення позову і вид забезпечення позову, суд повертає заяву заявникові, по-становляючи ухвалу.