1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
4. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
5. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
6. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Коментар:
Цивільне процесуальне законодавство надає сторонам право укладення мирової угоди на будь-якій стадії цивільного процесу (ч. З ст. 31 ЦПК). Мирова угода укладається сторонами, які шляхом взаємних поступок наново визначають свої права і обов'язки і предмет спору, і на цій основі усувають виниклий між ними спір.
Мирову угоду можуть укладати учасники того матеріально-правового відношення, з приводу якого виник спір. До таких учасників відносяться сто-рони, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх представники.
Сторони мають право усно заявити суду про укладення мирової угоди, що заноситься в протокол судового засідання, або викласти суду прохання про укладення мирової угоди в письмовій заяві, яка долучається до справи.
До затвердження мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки даної процесуальної дії, перевіряє повноваження представника сторони, чи не обмежений він в здійсненні вказаної дії.
Якщо сторони уклали мирову угоду і вона прийнята судом, суд постановляє ухвалу про припинення провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК; ч. 1 ст. 206 ЦПК). Сторони можуть клопотати про постановлення судом ухвали про визнання мирової угоди. Суд має право постановити ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди, якщо визнає її незаконною або такою, що порушує права, свободи або інтереси інших осіб. Зокрема не можуть бути укладені ми-рові угоди у справах про визнання батьківства.
У подібних випадках суд продовжує судовий розгляд.
Якщо в справі бере участь законний представник і укладення ним мирової угоди суперечить інтересам сторони, що представляється, суд не визнає мирової угоди.