1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.2. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Коментар:
У ч. 1 ст. 179 ЦПК вперше використовується термін «предмет доказування». Тут же зроблені спроби дати йому легалізоване визначення.
Запропоноване визначення предмета доказування є вузьким, оскільки до предмета доказування, крім юридичних фактів матеріально-правового ха-рактеру, входять факти, що мають процесуальне значення; доказові факти.
Юридичні факти матеріально-правового характеру встановлюються в суді, оскільки справи, що розглядаються в суді, носять матеріально-правовий характер і для їх вирішення необхідно встановити ті обставини, які передбачені в нормах матеріального права.
До предмета доказування включаються факти, що мають процесуально- правовий характер і впливають на рух цивільної справи.
Якщо доказовий факт значущий для вирішення цивільної справи, він повинен бути включений до предмета доказування. Доказові факти мають непряме відношення до даної справи, але вони дають можливість зробити висновок про наявність або відсутність певної обставини, яка має значення для справи.
Для встановлення фактів, що входять до предмета доказування, суд до-сліджує не тільки пояснення сторін і третіх осіб, але також показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.