1. Свідок; даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
Коментар:
Як правило, свідок повідомляє про відомі йому обставини, що відносяться до справи, у формі вільної усної розповіді. З цього загального правила закон робить виключення лише для тих випадків, коли показання свідка пов'язані з якими-небудь обчисленнями: економічними, бухгалтерськими, технічними розрахунками, вираженими в матеріальних, фізичних, хімічних формулах і цифрах, характеристиками речовин, виробів, споруд, явищ, дій, подій. До інших даних можна віднести: креслення, схеми, плани, складний опис предмета і так далі. Вказані дані повинні мати органічний зв'язок з тими обставинами, про які може повідомити свідок, без них не можна отримати повну інформацію про обставини. Крім того, обчислення й інші дані за своїм обсягом, специфікою важкі для запам'ятовування особою, якою є даний свідок.
Для загального ознайомлення письмові записи свідка пред'являються суду і особам, які беруть участь в справі, з поясненнями в необхідності їх вико-ристання при наданні показань. Ці письмові записи можуть бути перевірені судом, а особи, які беруть участь в справі, мають право ознайомитися з ними, дати відповідні пояснення або заперечення проти їх змісту.
Отримавши дозвіл від суду, свідок у міру своїх показань зачитує письмові замітки.
За необхідності суд постановляє ухвалу про долучення письмових записів свідка до справи.