1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в на- радчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Коментар:
Згідно зі статтею, що коментується, ухвалення законного і обгрунтованого судового рішення можливе тільки в умовах дотримання таємниці нарадчої кімнати.
Судове рішення ухвалюється суддею (судом) в окремому ізольованому приміщенні.
Якщо склад суду буде змінений в ході процесу, справа повинна бути роз-глянута з початку, що є проявом принципу безпосередності судового розгляду (ч. 2 ст. 159 ГПК).
Присутність осіб, які беруть участь в справі, під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті виключено, що прямо випливає з принципу неза-лежності суддів і підпорядкування їх тільки закону (статті 126, 129 Конституцій України, ст. 14 Закону України від 07.02.2002 р. «Про судоустрій України»)1.
До того моменту, доки не буде ухвалено судове рішення в нарадчій кімнаті, суд не має права розглядати інші справи. Суд повинен зосередитися на одній справі, що дасть можливість цілісного сприйняття досліджених у судовому засіданні доказів і фактичних обставин.
У рішенні суду висловлюється єдина, вироблена в ході обговорення в на-радчій кімнаті думка всіх суддів (якщо справа розглядалася в колегіальному складі — ч. 4 ст. 235 ЦПК). Всі думки, висловлені в нарадчій кімнаті, як щодо окремих питань, так і щодо ухвалення рішення, не можуть розголошуватися суддями.
Суддя, не згодний з судовим рішенням, може письмово викласти окрему думку, але цей документ в судовому засіданні не оголошується, долучається до справи і відкритий для ознайомлення.