1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Коментар:
Залишення заяви без розгляду можливе в тих випадках, коли позивач або заявник мають право на судовий захист, проте реалізація цього права в даний момент виключається у зв'язку з відсутністю встановлених законом проце-суальних умов такої реалізації. Залишення заяви без розгляду не позбавляє права знову відкрити провадження у тотожній справі в суді після усунення обставин, що стали підставою вчинення вказаної процесуальної дії.
Підстави залишення заяви без розгляду, перелічені в статті, що коментується, не є вичерпними.
Передбачені законом підстави залишення заяви без розгляду можна роз-поділити на чотири групи: 1) наявність обставин, що свідчать про недотримання позивачем або заявником встановленого законом порядку пред'явлення позову або заяви (пункти 1, 2, 4, 6, 8 ч. 1 статті, що коментується); 2) повторна неявка в судове засідання позивача без поважних причин (п. З ч. 1 статті, що коментується); 3) наявність обставин, які свідчать про небажання брати участь в даному судовому розгляді справи (пункти 5, 7, 9 ч. 1 статті, що коментується); 4) наявність обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи в даному процесі в силу прямої вказівки закону (ч. 6 ст. 255 ЦПК; ч. З ст. 328 КПК).
Недієздатність фізичної особи, що подала заяву, повинна бути підтверджена рішенням суду (ч. 1 ст. 241 ЦПК). В цьому випадку позов (заява) залишається без розгляду. При застосуванні п. 1 ч. 1 статті, що коментується, необхідно розмежовувати випадки, коли процес початий особою, яка вже у момент пред'явлення позову була недієздатною, і у разі втрати дієздатності після відкриття справи. Якщо процес виник правомірно, а потім над позивачем встановлена опіка або піклування, провадження у справі зупиняється до залучення до участі в справі законного представника (п. 1 ч. 1 ст. 203 ЦПК).
Якщо ж заява (позовна заява) прийнята від недієздатної особи, тобто з по-рушенням вимог п. 2 ч. З ст. 121 ЦПК, заява, згідно з п. 1 ч. 1 статті, що комен-тується, повинна бути залишена без розгляду.
Позов від імені заінтересованої особи може пред'явити її представник, на-лежним чином на це уповноважений. Представництво, незалежно від виду судового представництва (договірне, законне), повинно бути належним чином оформлено (ст. 42 ЦПК). Звернення до суду особи, яка не має повноважень на ведення справи, права здійснювати від імені того, кого представляє, процесуальні дії, які мають право здійснювати особи, що є представниками, є порушенням принципу диспозитивності.
Стаття 45 ЦПК передбачає у випадках, встановлених законом, можливість звернення кола осіб до суду із заявами про захист прав, свобод, інтересів фізичних осіб, державних інтересів, суспільних інтересів без посвідчення повноважень.
У подібних випадках заява прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самовря-дування, фізичних і юридичних осіб не може бути залишена без розгляду, оскільки вони діють в межах своєї компетенції.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання, належним чином по-відомленого, без поважної причини або неповідомлення ним про причини повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду (ч. З ст. 169 ЦПК; п. З ч. 1 статті, що коментується). Для застосування цієї норми всі вказані обставини повинні бути ретельно перевірені і достовірно встановлені, оскільки неявка позивача може бути викликана поважними причинами.
Якщо заява про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах розглядається в суді, сторони не мають права звертатися з аналогічною заявою до іншого суду. Можливість звернення за судовим захистом може існувати щодо тотожному спору тільки один раз. Якщо ж справа вже розглядається іншим судом, заява, пред'явлена у тотожній справі також і до ін-шого суду, залишаєтся без розгляду і процес далі не продовжується.
За принципом диспозитивності позивач має право подати заяву про зали-шення позову без розгляду (п. 5 ч. 1 статті, що коментується). За наявності обґрунтованості обставин, вказаних в заяві, суд залишає позов без розгляду.
Юридичні особи, фізичні особи мають право укласти договір про передачу спору на вирішення до третейського суду (ст. 5 Закону України від 11.05.2004 р. «Про третейські суди»). До початку розгляду справи по суті (статті 173—190 ЦПК) відповідач має право заперечити проти рішення даного спору в суді і суд залишає спір без розгляду (п. 6 ч. 1 статті, що коментується).
Особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, на користь якої подана заява Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, має право не підтримувати заявлені вимоги (ч. З ст. 46 ЦПК), і подати до суду відповідну заяву. Згідно з п. 7 ч. 1 статті, що ко-ментується, суд залишає заяву вищевказаних осіб без розгляду.
Відкриваючи провадження у справі, суддя повинен переконатися, що заява подана з дотриманням вимог, викладених в статтях 119 і 120 ЦПК, а також сплачений судовий збір і сплачені витрати на інформаційно-технічне забез-печення розгляду справи. Встановивши, що вказані умови пред'явлення позову не виконані, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків (ч. 1 ст. 121 ЦПК). Якщо вказані недоліки суд виявить у стадії судового розгляду, заява залишається без розгляду (п. 8 ч. 1 статті, що коментується).
Для забезпечення в судовому засіданні належного порядку головуючий вживає необхідних заходів (ч. 4 ст. 160 ЦПК). Покидаючи залу судового за-сідання до закінчення розгляду справи, позивач зобов'язаний повідомити про причини відсутності і подати заяву до суду про розгляд справи за його відсутності. Інакше суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду (п. 9 ч. 1 статті, що коментується).
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право врегулювати спір в межах позовного провадження (ч. 6 ст. 235 ЦПК). Зокрема, якщо держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду і встановлює строк для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного папера на пред'явника або векселя про їх витребування (ч. 1 ст. 265 ЦПК); якщо під час розгляду справи про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. З ст. 289 ЦПК).
Залишається без розгляду і цивільний позов, заявлений в кримінальному процесі, якщо суд ухвалить у справі виправдальний вирок підсудному за від-сутністю в його діях складу злочину (ч. З ст. 328 КПК).
Залишення заяви без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи в суді до їх усунення. Частина 2 статті, яка коментується, надає право особі, заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, які послужили підставою для залишення заяви без розгляду, знов пред'явити заяву на загальних підставах.
Ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК).
Залишення заяви без розгляду можливе на підставах, визначених ч. 1 статті, що коментується, в апеляційному і касаційному провадженні (ч. 1 ст. 310 ЦПК; ч. 1 ст. 340 ЦПК).
Якщо заява залишена без розгляду, сплачена сума судового збору повер-тається за ухвалою суду (п. 4 ч. 1 ст. 83 ЦПК).
У разі залишення заяви без розгляду на підставах, визначених пуктами 1, 2,8 ч. 1 статті, що коментується, сплачена сума коштів на оплату витрат на ін-формаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду (п. 5 ч. 2 ст. 83 ЦПК).