1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу.
3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.
4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Коментар:
Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, а також порядок їх оголошення чітко врегульовані цивільним процесуальним законодавством, яке встановлює комплекс процесуальних дій, направлених на досягнення даної мети, і послідовність їх здійснення.
Рішення суду ухвалюється іменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави.
Відповідно до ч. 1 даної статті суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Тому відразу після судових дебатів, як вказано в ст. 195 ЦПК, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Рішення суду може бути ухвалене тільки суддею або суддями, які входили до складу суду у даній справі, при суворому дотриманні таємниці нарадчої кімнати, на чому був зроблений акцент в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення» зі змінами і доповнення-ми, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.04.1981 р., № 13 від 25.12.1992 р., та № 15 від 25.05.1998 р.
Правила ч. З цієї статті повинні застосовуватися тільки у виняткових випадках, коли у зв'язку зі складністю справи складання мотивованого рішення вимагає багато часу. У такому разі, складання повного рішення може бути відкладене на термін не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи. За відсутності вищезгаданих обставин суд повинен ухвалити мотивоване рішення і проголосити його в тому самому засіданні, в якому закінчений розгляд справи.
Якщо складання мотивованого рішення відкладається, його вступну і ре-золютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення підписуються суддею, а при колегіальному розгляді справи — всім складом суду і залучаються до справи.
Ухвали суду залежно від порядку їх постановлення поділяються на два види. Перший вид — це ухвали, які оформляються у вигляді окремого процесуального документа, зміст якого визначений ч. 1 ст. 210 ЦПК. Такі ухвали вирішуються судом в нарадчій кімнаті і підписуються суддею (суддями) і
долучаються до справи. Такими є більшість ухвал суду. Другий вид ухвал — це так звані журнальні ухвали, які постановляються судом щодо деяких не-складних питань не виходячи до нарадчої кімнати і заносяться в журнал су-дового засідання. Шляхом постановлення таких ухвал судом вирішуються, наприклад, питання, що стосуються долучення до справи письмових і речових доказів, виклику свідків, визначення порядку з'ясування обставин справи і дослідження доказів тощо.
Всі ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді. При цьому слід мати на увазі, що виправлення в тексті судових рішень можливі тільки до їх проголошення. Після цього вносити виправлення в текст судових рішень можна тільки в порядку, встановленому ст. 219 ЦПК України.