1. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.
Коментар:
Стаття, що коментується, встановлює один із засобів усунення недоліків судового рішення — виправлення описок та арифметичних помилок в рішенні.
Можливі два способи виправлення описок та арифметичних помилок в рішенні залежно від того, коли вони були виявлені. Якщо описки (арифметичні помилки) були виявлені ще при складанні рішення (тобто до проголошення рішення), то такі помилки можуть бути виправлені прямо в тексті рішення з застереженням перед підписом судді (ч. 7 ст. 209 ЦПК). Якщо ж помилка була виявлена пізніше, то вона може бути виправлена тільки в порядку, передбаченому ст. 219 ЦПК.
Допущені в рішенні описки або арифметичні помилки суд може виправити за своєю ініціативою, або за заявою осіб, які беруть участь в справі. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Виправлення судом, що ухвалив рішення, описок і арифметичних помилок можливо до виконання вирішення суду (оскільки обмеження у термінах для їх виправлення законом не встановлені). Особи, які беруть участь в справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. В результаті такого судового засідання суд постановляє ухвалу, на яку може бути подана скарга.
Описки (друкарські помилки) в судовому рішенні можуть зустрічатися через неуважність суддів при письмовому оформленні рішення або через несправність технічних засобів (друкарських машинок, принтерів тощо), за допомогою яких здійснюється письмове оформлення рішення.
Таким чином, можливе, наприклад, виправлення помилок в найменуванні сторін. Стаття 215 ЦПК вимагає, щоб в судовому рішенні точно вказувалися імена (найменування) сторін і інших осіб, які беруть участь в справі. У засто-суванні до громадян цієї вимоги означає зазначення прізвища, імені і по батькові, щодо організації — найменування, що повністю відповідає її установчим документам. Порушення вказаних вимог при ухваленні рішення створює труднощі при його виконанні.
Слід враховувати, що виправлення помилок у судовому рішенні може мати місце лише тоді, коли суд, правильно встановивши належного позивача і відповідача і з'ясувавши їх дійсне найменування, при складанні рішення, це найменування перекрутив. У тих же випадках, коли суд не з'ясовує дійсних обставин у справі і, зокрема, не з'ясовує дійсного найменування позивача або відповідача, ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, і його не можна перетворювати на обґрунтоване шляхом виправлення описок в порядку ст. 219 ЦПК.
Під виглядом виправлення описки в судовому рішенні не можна змінювати його суть.
Арифметичною помилкою вважається неправильність в діях і висновках. Це неточність в судовому рішенні щодо визначення суми, яка підлягає стягненню, внаслідок невірності арифметичних розрахунків.
Записане в судовому рішенні повинно відповідати присудженому. А якщо воно не відповідає, то виникають підстави для застосування цієї форми — виправлення арифметичної помилки, тобто приведення цифрового виразу в рішенні у відповідність до його змісту.
Арифметичні помилки трапляються в основному при вирішенні судами позовів про відшкодування збитків, шкоди, заподіяної здоров'ю, тощо.
При виправленні арифметичної помилки в рішенні також не можна змінювати його суть або розглядати питання, які не були предметом судового рішення.